Військові Малі та найманці російської групи Вагнера вчиняли воєнні злочини під час спільних операцій, зокрема вбивали й катували цивільних, йдеться в новій доповіді Amnesty International.
Правозахисники задокументували загибель щонайменше 34 цивільних у семи населених пунктах центральних регіонів Сегу й Мопті та північного регіону Тімбукту від червня 2023-го до грудня 2025 року.
За даними Amnesty International, жоден із загиблих цивільних на той момент не брав безпосередньої участі в бойових діях. Деяких людей навмисно застрелили, коли вони намагалися втекти або вже перебували під вартою. Іншим перерізали горло або спалили їх живцем чи після смерті.
Доповідь Amnesty International — ще одне свідчення злочинів, у яких протягом останніх років звинувачують армію Малі та її російських союзників. Влада країни дедалі більше покладається на військову підтримку Москви в боротьбі з джихадистськими угрупованнями, що діють у Сахелі.
Після переворотів 2020 і 2021 років військова влада Малі стала шукати підтримки в Росії. Наприкінці 2021 року до країни прибули найманці групи Вагнера.
За даними Amnesty International, у Малі перебувало близько тисячі «вагнерівців». У червні 2025 року їх замінив «Африканський корпус», який діє під керівництвом міноборони Росії.
Убивства цивільних під час спільних патрулів армії Малі та «вагнерівців»
Один із задокументованих Amnesty International випадків стався 12 лютого 2025 року в невеликому поселенні Тін-Аданда в регіоні Тімбукту. За даними правозахисників, під час спільного патрулювання малійських військових і «вагнерівців» загинули четверо людей.
Свідок, який вижив під час цієї операції, розповів Amnesty, що після затримання військові вбили двох його синів і двоюрідного брата.
За висновками організації, такі випадки свідчать про ширшу практику: цивільних вважали спільниками збройних угруповань, хоча доказів їхньої участі в бойових діях не було.
Переважна більшість загиблих належала до скотарських громад фульбе, арабів і туарегів. Як встановила Amnesty International, декого підозрювали у зв’язках зі збройними угрупованнями лише через походження та проживання в районах, де діяли повстанці.
Удари дронів: щонайменше 23 вбитих
Amnesty International також задокументувала два удари дронів армії Малі в регіоні Тімбукту.
Внаслідок них загинули щонайменше 23 людини, серед яких не менш як п’ятеро дітей.
У березні 2025 року один із дронів ударив по ринку в Едждейрі, а в листопаді інший — по будинку родини в Танґаті. Правозахисники заявили, що не знайшли доказів присутності бойовиків або військових цілей у жодному з цих місць.
«Якщо ці дані підтвердяться, йтиметься про цілеспрямовані удари по цивільних і цивільних об’єктах. Їх слід розслідувати як воєнні злочини», — заявив регіональний директор Amnesty International у Західній і Центральній Африці Марсо Сів’єд.
Свідки розповіли Amnesty, що внаслідок удару по ринку в Едждейрі загинули 16 цивільних, ще семеро дістали поранення.
Згодом армія Малі заявила, що атакувала скупчення «терористів» у транзитному таборі на північний захід від Лере й убила 11 бойовиків. Однак Amnesty встановила, що місце, про яке заявили військові, — це той самий ринок, по якому завдали удару.
Катування на військових базах
Amnesty International також опитала 15 чоловіків, які розповіли про катування та інше жорстоке поводження під час спільних патрулів малійських військових і «вагнерівців» або після затримання на військових базах у Лере й Нампалі.
Свідчення опитаних підтверджують катування щонайменше 30 людей. За повідомленнями, п’ятеро затриманих померли на цих базах через катування або неналежні умови утримання.
Ті, хто вижив, розповіли, що їх підвішували за руки до металевих перекладин, імітували утоплення, били залізними прутами й палицями та катували електричним струмом.
За висновками Amnesty, більшість описаних катувань чинили «вагнерівці» — часто в присутності малійських військових. За деякими свідченнями, військові перекладали під час допитів, спостерігали за знущаннями або самі погрожували затриманим.
Як ідеться в доповіді, затриманих не доправляли до суду й не дозволяли їм зв’язатися з адвокатами чи рідними. На базах їх утримували від одного дня до чотирьох місяців.
Amnesty вимагає розслідування
Amnesty International закликала владу Малі розслідувати порушення та пояснити, кому підпорядковуються іноземні військові, що діють у країні.
«Наші висновки показують жахливу реальність, у якій живуть цивільні, втягнуті в конфлікт. Саме вони платять найвищу ціну, поки винні залишаються безкарними», — заявив Сів’єд.
«Влада Малі не може проігнорувати ці тяжкі звинувачення й не провести ефективного та неупередженого розслідування ймовірних злочинів».
Організація також закликала владу оприлюднити угоду з «Африканським корпусом» і створити незалежний механізм, який відстежуватиме порушення з боку малійських військових та їхніх іноземних партнерів і сприятиме притягненню винних до відповідальності.
За даними Amnesty, організація передала свої висновки владі Малі 3 серпня, але до публікації доповіді відповіді не отримала.
«Вагнерівці» пішли, російські військові залишилися
Хоча в червні 2025 року група Вагнера офіційно вийшла з Малі, російська військова присутність у країні збереглася. За даними Amnesty, замість «вагнерівців» там діє «Африканський корпус», підпорядкований міністерству оборони РФ.
Повідомлення про порушення надходять і після цієї заміни.
