Білий дім офіційно розпочав гру на підвищення ставок у міжнародній дипломатії, висунувши кандидатуру колишнього юриста Дональда Трампа Джона Коула на надзвичайно чутливу та впливову посаду спеціального посланника США з питань заложників із наданням високого рангу посла. Відповідне подання вже скеровано на розгляд до Сенату США, де тепер відбудуться слухання щодо затвердження чиновника, який наразі обіймає посаду спецпосланника у справах Білорусі. За задумом Вашингтона, Коул має перенести свій контроверсійний підхід із кулуарних домовленостей на найвищий рівень глобального протистояння, спробувавши провернути з кремлівським диктатором володимиром путіним масштабну оборудку з обміну політичних в’язнів на системне зняття західних санкцій із російської економіки.
Сам Коул відверто просуває концепцію «максимального залучення», переконуючи західні медіа, що саме економічний торг і поступки здатні наблизити завершення війни: «Все це сприяє можливості досягнення миру. Чим більше взаємодії, тим більше компромісів — то чи економічних, стосовно заключних або будь-яких інших — це крок за кроком веде,
сподіваємося, до миру. Це, так би мовити, наша місія». Подібну стратегію чиновник понад рік обкатував на режимі білоруського диктатора олександра лукашенка, домігшись звільнення сотень бранців із тюрем в обмін на поступове помноження американських обмежень. Логіка цих процесів уже привела до того, що нещодавно Дональд Трамп публічно анонсував підготовку «масштабної угоди» з Білоруссю щодо постачання добрив, до якої, за словами самого Коула, непрямим чином залучена і Москва. Для Вашингтона це може стати рідкісним винятком із санкційного режиму, проте для України подібні маневри несуть пряму загрозу.
Офіційний Київ сприймає такі ініціативи з крайньою тривогою та неприхованим обуренням. Білорусь від самого початку повномасштабного вторгнення залишається ключовим військовим плацдармом агресора, надаючи свою територію, логистику, бази та боєприпаси для нищення українських міст. Під час свого нещодавнього візиту на Генеральну Асамблею ООН президент Володимир Зеленський чітко окреслив позицію держави, заявивши про намір докласти максимальних зусиль для блокування будь-яких спроб скасувати санкції проти Росії до повного завершення війни та відновлення територіальної цілісності. Український лідер відверто констатував усю складність цього завдання на тлі колосальних фінансових ресурсів ворога: «Дуже важко змагатися з російськими грішми, з їхнім бізнесом», особливо коли Москва продовжує демонструвати стовідсоткову відмову від справедливого миру, використовуючи дипломатичні торги виключно як прикриття для затягування війни.
