Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кульбергс, затятий прихильник України, найімовірніше, збереже владу після суботніх загальнонаціональних виборів, оскільки багато виборців дедалі більше побоюються можливої російської агресії на тлі порушень повітряного простору, які призвели до падіння попередньої коаліції.
47-річний Кульбергс, колишній автогонщик, прийшов до влади в травні після того, як попередня коаліція розпалася через свій підхід до інцидентів, під час яких військові дрони, що збилися з курсу, непомітно проникли в повітряний простір Латвії. Хоча дрони належали Україні, офіційні особи звинуватили Росію в тому, що вона змусила їх відхилитися від курсу.
Офіційні особи країн Балтії вже кілька місяців попереджають, що Росія організовує диверсії, кібератаки та інші гібридні атаки по всій Європі з метою підірвати підтримку України та посіяти страх, хоча вони відкидають побоювання щодо її здатності завдати прямого удару по НАТО.
Росія заявляє, що такі звинувачення безпідставні й є результатом антиросійської істерії.
Протягом усієї своєї передвиборчої кампанії Кульбергс обіцяв «непохитну підтримку Україні» та розширення можливостей Латвії щодо протидії безпілотникам.
Виборчі дільниці відкриються в суботу о 8:00 ранку й закриються о 20:00; перші результати очікуються протягом кількох годин, а остаточні результати, ймовірно, стануть відомі після півночі.
ФОРМУВАННЯ КОАЛІЦІЇ, ЙМОВІРНО, БУДЕ СКЛАДНИМ
Партія «Об’єднаний список» Кульбергса, що представляє центристське крило, лідирує в опитуваннях, хоча набирає лише 14,4 % голосів, і формування коаліції, ймовірно, стане складним завданням, оскільки, за прогнозами, місця в парламенті отримають сім партій.
«Досить значна частина суспільства не сприймає Росію як загрозу, вони не розуміють, чому уряд вкладає величезні кошти в оборону... Вони помиляються».
Проте, за даними соціологів, багато латвійців розчаровані політикою, яка сіє розбрат у країні, а третина опитаних заявляють, що ще не визначилися або не голосуватимуть.
Популістська партія «Латвія перш за все», заснована магнатом, який має зв’язки з російськими олігархами, посідає третє місце в опитуваннях громадської думки і, судячи з усього, приваблює дедалі більше проросійських виборців завдяки передвиборчій кампанії, яка обіцяє подолати розрив між етнічними латишами та росіянами.
«Латвійські росіяни загалом налаштовані проросійськи, але на виборах 2022 року вони здебільшого утрималися від голосування, відчуваючи незручність через війну», — сказав соціолог Арніс Кактинс. «Якщо цього разу вони прийдуть на вибори, партії проросійської орієнтації покажуть хороші результати».
СУСПІЛЬСТВО НА МЕЖІ
Латвія з населенням 1,9 мільйона осіб розташована між Балтійським морем і двома своїми союзниками по Європейському Союзу та НАТО — Естонією та Литвою — на півночі й півдні, а на сході межує з Росією та Білоруссю.
Нестабільність географічного положення особливо очевидна в Даугавпілсі — місті з населенням 94 000 осіб, розташованому за 24 кілометри від Литви та за 33 км від Білорусі. Рига, що лежить на березі Балтійського моря, здається далекою.
Етнічні росіяни становлять близько третини населення Риги та половину мешканців Даугавпілса, другого за величиною міста Латвії.
59-річна Андзела, вчителька музики, яка відмовилася назвати своє прізвище, розповіла, що втратила роботу після того, як не склала іспит з латиської мови.
Вона сподівається, що наступний парламент скасує цю вимогу — один із багатьох заходів,
ухвалених після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та спрямованих на обмеження впливу Росії в суспільному житті.
Її відчуття, що політики ігнорують її, поділяють багато хто, і саме це сприяє популярності партій «Суверенна влада» та «Латвія перш за все», зазначила місцева журналістка Інна Плавока.
«Вони кажуть їм: ми збережемо російську мову, вам не доведеться вивчати латиську, ви знову зможете їздити до Росії за дешевим паливом і дешевими продуктами», — сказала вона. «І давайте не будемо давати гроші Україні, а замість цього віддамо їх літнім людям тут».
Активістка з Даугавпілса Ольга Петкевиця розповіла, що нещодавно вступила до партії «Латвія перш за все», сподіваючись, що вона стане «коаліційним королевотворцем» і приведе Латвію до більш прагматичних відносин із Росією.
«Я не кажу, що Україна — це погано, а Росія — це добре… Я дивлюся на наше життя, і у нас справи йдуть не дуже добре… Так, там триває війна, але тут ми живемо гірше», — сказала вона.
Повернувшись до Риги, 60-річна Рута Славінська, фінансова директорка рекламного агентства, поки що не визначилася, за кого голосуватиме. «Загроза, звичайно, проста — це загроза свободі Латвії», — сказала вона.
