У Латвії 3 жовтня відбуваються вибори до однопалатного парламенту – сейму. Про це пише «Комерсант Український» з посиланням на DW.
До 2019 року голоси російськомовних виборців багато в чому діставалися одній силі – “Злагоді”, соціал-демократичній партії колишнього мера Риги Ніла Ушакова Тепер її електорат роздроблений, а за підтримку російськомовного населення борються одразу кілька політичних сил.
Війна Росії проти України стала одним із чинників розколу російськомовного суспільства. Але виборців, кажуть експерти, переважно хвилюють інші питання: соціальна політика, економіка, становище російської мови та ставлення держави до національних меншин. Одні підтримують європейський курс Латвії, інші виступають за прагматичніші відносини з Москвою, треті розчаровані політикою нинішньої влади загалом.
Вибори на фоні загрози провокацій від РосіїЛатвія – парламентська республіка на східному фланзі Євросоюзу та НАТО. Напередодні виборів влада та експерти попереджають про можливі провокації з боку Росії та Білорусі: від інцидентів на кордоні до появи безпілотників та ракетних ударів.
Глава Центру геополітичних досліджень Латвії Маріс Анджанс у розмові з DW зазначає, що можливості латвійської протиповітряної оборони обмежені.
“У країн Балтії дуже обмежені можливості протиповітряної оборони. Наприклад, у Латвії немає систем ППО великої дальності – таких як Patriot. Немає і систем середньої дальності. Є тільки комплекси малої дальності, здатні збивати гелікоптери, що низько летять, та інші об’єкти, наприклад БПЛА “, – пояснює він.
Інша чутлива тема – відносини між латишами та російськомовними жителями Латвії. Вона залишається частиною суспільної повістки з відновлення незалежності республіки. Москва регулярно використовує латвійських російськомовних як інструмент впливу на потенційну дестабілізацію, зазначають спецслужби Латвії.
Етнічні росіяни серед населення ЛатвіїВлада РФ звинувачує Латвію в тиску на місцевих росіян. У середині травня прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що країни Балтії нібито вражені “бацилою русофобії”.
Росіяни становлять близько чверті населення Латвії, а понад 37% мешканців називають російську мову рідною.
Після початку повномасштабної війни в Україні міжетнічна напруга посилилася. Одна з причин – ставлення до війни. Згідно з дослідженням німецького Фонду Фрідріха Еберта, близько 80% латишів підтримують офіційний Київ. Серед російськомовних та змішаних сімей таких – близько третини.
Політтехнолог Філіпс Раєвскіс вважає, що на виборах можуть виявити себе виборці з проросійськими поглядами.
“У нас все ще є частина населення, яка симпатизує Росії. Думаю, ці люди теж прийдуть на вибори і проголосують. Але їхню кількість дуже складно передбачити”, – пояснює Раєвскіс.
За його оцінкою, якщо орієнтуватися на результати минулорічних муніципальних виборів, може йтися приблизно про 12% виборців. При цьому опитування не завжди відображають реальну картину: дехто приховує навіть намір голосувати.
При цьому опитування Фонду Фрідріха Еберта показало, що більшість російськомовних у Латвії теж не схвалюють політику Володимира Путіна проте – на відміну від латишів – не ставлять між ним та Росією знак рівності, йдеться у дослідженні. Водночас критичне ставлення до Путіна не означає,
що російськомовні громадяни Латвії підтримують дії власної влади.
Після 2022 року в Латвії почали демонтувати радянські пам’ятники, а також прибирати таблички та вивіски російською мовою. Зокрема, це торкнулося Ризького російського театру імені Михайла Чехова, який більше не може вести публічну комунікацію російською. Навчання у школах національних меншин перекладають латиською мовою. Крім того, з 1 вересня заборонено ввезення книг із Росії, а громадські ЗМІ наступного року фактично припинять мовлення російською мовою.
Культуролог Денис Ханов вважає, що така політика може посилити відчуження російськомовного населення держави.
“Роками певну велику групу населення вважають “п’ятою колоною”, підозрілими особами, обов’язок яких – мовчати і платити податки. І коли, не дай боже, таки настане година, коли треба буде захищати країну, тоді питання: а чому я маю це робити?” – каже Ханов.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
