Після масового вислання російських агентів із Європи Кремль почав дедалі частіше передавати диверсійні операції стороннім виконавцям. Їх шукають через соцмережі, кримінальні кола та Telegram, а частина завербованих навіть не знає, що фактично працює на Росію.
Про це пише El País.
Показовий випадок стався у Лондоні 20 березня 2024 року. Троє молодиків приїхали до промислової зони на сході міста, проникли на територію, підпалили склад і зняли пожежу на телефон.
Відео отримав 20-річний Ділан Ерл, якого через Telegram завербувала пов’язана з Кремлем парамілітарна організація «Вагнер». Уже він знайшов інших людей для безпосереднього виконання завдання.
В одному з ангарів зберігалися гуманітарна допомога та обладнання Starlink, призначені для України. За даними британського розслідування, троє виконавців підпалу навіть не знали, що виконують завдання в інтересах Росії.
Після початку повномасштабної війни європейські країни вислали сотні російських офіцерів, посилили контррозвідку та перекрили частину каналів, якими Москва користувалася раніше. Через це російським спецслужбам довелося змінювати тактику.
Замість відправлення власних агентів Москва дедалі частіше доручає стороннім людям збір інформації, диверсії, змови та кібероперації. Росія такі звинувачення заперечує.
Дослідження Міжнародного центру боротьби з тероризмом і Globsec зафіксувало 151 відомий випадок саботажу, підпалів, спроб терактів та інших операцій, пов’язаних із Росією, у Європі з лютого 2022-го до лютого 2026 року.
Аналітики встановили особи 172 людей, причетних до цих випадків. При цьому 95% із них не мали офіційного зв’язку з російськими спецслужбами.
Колишній заступник директора чеської зовнішньої розвідки Ян Падоурек пояснив, що Москва дедалі частіше вербує людей «насліпо» через соцмережі. Мішенню можуть ставати люди з особистими або соціальними проблемами, а також відомі злочинці.
Спочатку їм можуть запропонувати просте завдання, наприклад сфотографувати певний об’єкт, і заплатити за це криптовалютою. Після цього вимоги поступово ускладнюють аж до повноцінних диверсій.
Улітку 2025 року чеський суд засудив 26-річного громадянина Колумбії до восьми років ув’язнення за підпал трьох автобусів у празькому депо та підготовку ще одного підпалу.
Замовлення він отримав через Telegram, а винагорода мала становити 3000 доларів.
У Литві шістьох людей обвинувачують у спробі підпалити приміщення, де зберігалися мобільні станції аналізу радіочастотного спектра для України. Прокуратура стверджує, що операцію координували з Росії люди, пов’язані з ГРУ.
Європейські спецслужби також фіксують дедалі активніше використання кримінальних угруповань та людей із кримінальним минулим. Для Москви така схема зручна ще й тим, що затримані виконавці фактично залишаються без прямого зв’язку із замовником.
Одним із можливих прикладів такого підходу Ян Падоурек назвав убивство російського пілота Максима Кузьмінова, який утік в Україну на військовому гелікоптері, а згодом оселився в Іспанії. У лютому 2024 року його застрелили на підземному паркінгу в Аліканте.
Слідство підозрювало причетність російської розвідки, зокрема ГРУ, але справу тимчасово закрили через брак доказів.
Інституції ЄС уже попереджають про небезпеку російських злочинних мереж і гібридних операцій. Серед можливих цілей називають інфраструктуру, логістичні центри, людей, які підтримують Україну, та опонентів режиму Путіна, що живуть за кордоном.
