Частка позикового капіталу в балансах садівничих підприємств Європи постійно зростає і поступово виснажує їхні оборотні кошти. Ситуацію загострюють екстремальні погодні явища — зокрема весняні заморозки під час цвітіння, а також тривалі періоди спеки й посухи, що ставить господарства на межу дефіциту ліквідності.
За оцінкою автора колонки Фріца Према, значну роль у погіршенні фінансового стану відіграє застаріла модель збуту. Хоча торгівля роздрібними продуктами в Європі за останнє десятиліття зазнала суттєвої концентрації, більшість виробників яблук і досі використовують методи продажу, які існували роками й не відповідають сучасним вимогам ринку.
Фінансовий тиск і ризик зниження ліквідностіЗбільшення заборгованості на балансі змушує виробників направляти дедалі більше ресурсів на обслуговування кредитів, що підриває можливості для інвестицій у оновлення технологій, зберігання й маркентинг. Одночасні кліматичні шоки призводять до коливань урожайності й непередбачуваності доходів, що ще більше посилює ризики грошової нестачі в ключові періоди господарської діяльності.
Нерівномірність роздрібних цін та роль ланцюгів постачанняПроблему посилює й низька роздрібна вартість яблук у порівнянні з іншими культурами. Якщо роздрібні ціни на кісточкові фрукти та столовий виноград у Європі поступово наближаються до позначки 5 євро/кг, то найдорожчі сорти яблук на полицях супермаркетів рідко перевищують 3–4 євро/кг. Для порівняння, томатна галузь за той самий період здійснила реструктуризацію витрат і систему постачання, що дозволило підвищити роздрібні ціни та збільшити обсяги споживання.
У підсумку, поєднання зростання позикового навантаження, кліматичних ризиків і застарілих каналів збуту створює для європейських садівників значний тиск. Виробникам необхідно шукати способи модернізації продажів і ланцюгів постачання, аби підвищити маржинальність продукції та зміцнити фінансову стійкість господарств.
