Державний секретар США Марко Рубіо під час візиту до Ісландії назвав острів важливим стратегічним пунктом для безпеки Північної Атлантики та Арктики. За його словами, географічне розташування країни робить її важливою для спостереження за діяльністю потенційних противників США та стримування загроз.
«З часів Другої світової війни Ісландія дозволяла американським військовикам проводити операції. Ми спільно використовували вашу територію, повітряний та морський простір. Це давало нам важливий форпост для спостереження за прихованою діяльністю та стримування наших супротивників від проникнення на вашу суверенну територію і на території наших спільних союзників», — заявив Рубіо.
Він наголосив, що Вашингтон готовий розширювати співпрацю з Ісландією — союзником США по НАТО, який не має власних збройних сил. Рубіо також зазначив, що сучасні загрози для країн регіону мають не лише військовий характер, а й охоплюють економіку та критично важливу інфраструктуру.
Під час поїздки американський держсекретар оглянув літак ВМС США P-8 Poseidon, що базується в Ісландії. Такі літаки використовуються,
зокрема, для дальнього морського патрулювання, розвідки та боротьби з підводними човнами.
За словами Рубіо, саме розташування Ісландії між Північною Америкою та Європою робить її важливою для оборони спільного простору НАТО. Він назвав острів «центром» багатьох питань, пов'язаних із безпекою Північної Атлантики та Арктики.
Окрему увагу Рубіо приділив Китаю. За його словами, Пекін, попри те що не є арктичною державою, дедалі активніше діє в регіоні та прагне посилити свій вплив на морські маршрути й критично важливу інфраструктуру.
Побоювання Вашингтона щодо китайської активності в Арктиці не нові. Дослідження Brookings Institution зазначає, що Пекін прагне до 2030 року стати «полярною великою державою». Аналітики також вказували на розширення китайської наукової, економічної та дипломатичної присутності в Арктиці, а окремі інфраструктурні й дослідницькі проєкти можуть мати потенційне подвійне — цивільне та військове — призначення.
Зокрема, Китай має наукові та супутникові об'єкти в кількох арктичних країнах, включно з Ісландією. Окремі американські аналітики вважають,
що подібні об'єкти можуть забезпечувати Пекіну додатковий досвід роботи в Арктиці та доступ до важливої інфраструктури. Водночас сама наявність таких об'єктів не означає, що вони використовуються у військових цілях.
Посилення американської уваги до Ісландії відбувається на тлі ширшого зміцнення позицій США в Арктиці. У вересні Вашингтон, Данія та Гренландія підписали нову угоду про безпеку, яка передбачає можливість створення двох нових американських військових об'єктів у Гренландії — у Нарсарсуаку та Местервігу — та розширення доступу США до території острова. Угода також передбачає розширення можливостей американських літаків і кораблів у повітряному та морському просторі Гренландії.
Ісландія, своєю чергою, залишається важливою ланкою в системі оборони Північної Атлантики. Її розташування поблизу так званого GIUK Gap — морського простору між Гренландією, Ісландією та Великою Британією — має значення для контролю морських шляхів між Північною Америкою та Європою.
Рубіо заявив, що США прагнуть не лише зберегти, а й розширити співпрацю з Ісландією. За його словами, Вашингтон розглядає безпеку регіону комплексно — від військової присутності та контролю морських шляхів до захисту критичної інфраструктури від економічного та технологічного впливу інших держав.
