Представники російської опозиції звинуватили Європу у слабкості після того, як вона зняла санкції з пов’язаного з Кремлем мільярдера Алішера Усманова, не домігшись звільнення жодного російського політв’язня. Вони застерегли, що це рішення показало, наскільки легко європейські уряди піддаються тиску.
Виступаючи в середу, 7 жовтня, на заході у Національних зборах Франції, російський опозиційний політик в еміграції Ілля Яшин назвав це рішення «помилкою», яка деморалізувала прихильників демократії в Росії.
«На нашу думку, це продемонструвало слабкість Європи. Це стало сигналом, що на Європу можна натиснути й домогтися послаблення санкцій», — сказав Яшин, якого цитує AFP.
Йдеться про рішення, якого Франція домоглася минулого місяця: 73-річного російського мільярдера узбецького походження Усманова виключили із санкційного списку ЄС у межах переговорів про звільнення громадянина Франції Мартіна Раяна, якого в Азербайджані ув’язнили за звинуваченням у шпигунстві.
Ще одного російського мільярдера, 62-річного Михайла Фрідмана, також виключили із санкційного списку ЄС у межах окремої поступки,
якої домагалися інші країни Євросоюзу. Обох бізнесменів внесли до санкційного списку після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року через їхні економічні зв’язки з Кремлем.
Яшин визнав, що Франція діяла відповідно до власного розуміння національних інтересів. Однак, за його словами, це рішення «все одно глибоко розчарувало й деморалізувало прихильників демократії в Росії».
«Бувають моменти, коли доводиться ухвалювати складні рішення, — сказав він. — Але в таких ситуаціях потрібно принаймні вимагати більшого натомість».
«Особливо розчаровує те, що виключення Усманова із санкційного списку не призвело до звільнення бодай одного російського політв’язня», — сказав Яшин, додавши, що це питання, схоже, навіть не порушували під час переговорів.
«І це глибоко розчаровує — за всієї поваги до Франції».
Інший критик Кремля, колишній заступник міністра енергетики Росії Владімір Мілов, застеріг, що скасування санкцій проти Усманова може мати ширші наслідки для безпеки.
За словами Мілова, Усманов «здатний завдати величезної шкоди національній безпеці Франції,
якщо санкції проти нього не відновлять».
«Не думаю, що у Франції всі повною мірою це усвідомлюють», — додав він.
Участь Азербайджану в домовленості викликала критику
Суперечки точаться довкола Азербайджану, який долучився до переговорів щодо санкцій проти Усманова й допоміг домогтися звільнення громадянина Франції Мартіна Раяна.
Раяна засудили до 10 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві, яке Франція назвала безпідставним. 23 вересня, наступного дня після того, як ЄС виключив Усманова із санкційного списку, президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував Раяна разом із ще 19 ув’язненими.
У самому Азербайджані повідомлення про те, що Баку допоміг домогтися виключення Усманова із санкційного списку, викликали критику з боку активістів громадянського суспільства. Вони запитували, чому їхній уряд вирішив допомогти пов’язаному з Кремлем мільярдеру.
Ця справа також породила запитання щодо мотивів Азербайджану й того, яку вигоду країна могла отримати від допомоги Усманову.
Баку заперечив втручання в рішення Європи щодо санкцій, хоча азербайджанські посадовці визнали,
що уряд країни неодноразово підтримував спроби виключити Усманова із західних санкційних списків.
Азербайджанський дипломат розповів Reuters, що Баку разом з іншими членами Організації тюркських держав надсилав західним лідерам листи із закликами послабити санкції проти Усманова, якого називали впливовим благодійником, що сприяє розвитку відносин між Центральною Азією та Заходом.
Азербайджанські правозахисники неодноразово закликали звільнити ув’язнених журналістів, опозиціонерів та активістів громадянського суспільства.
Домовленість також спричинила суперечки всередині Європейського Союзу: Україна рішуче виступила проти послаблення санкцій щодо бізнесменів, пов’язаних із Кремлем, доки Росія продовжує війну.
Попри виключення Усманова та Фрідмана із санкційного списку, ЄС погодився продовжити дію загального режиму санкцій проти Росії ще на три роки.
Під час заходу у французькому парламенті російський правозахисник Олег Орлов закликав європейських законодавців передусім домагатися звільнення в’язнів, ув’язнених за опір Кремлю.
Орлов, співголова російської правозахисної організації «Меморіал», що стала лауреатом Нобелівської премії миру, застеріг, що деякі в’язні можуть не дожити до кінця строку.
«Поки ще є шанс, ми маємо врятувати бодай когось із тих, хто не переживе ув’язнення», — сказав Орлов, якого цитує AFP.
Він закликав французьких парламентарів узяти під опіку окремих політв’язнів і публічно стежити за їхніми справами.
«Було б дуже важливо, якби депутати взяли під опіку конкретних політв’язнів, стежили за їхньою долею й публічно говорили про них».
За даними «Меморіалу», у Росії політичними в’язнями визнано понад 1800 людей, а близько 5700 перебувають за ґратами або зазнають переслідування з політичних мотивів.
