Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує, що у 2026 році зростання економіки єврозони сповільниться до 1,1%. У новому звіті «Перспективи світової економіки» фонд попереджає, що війна Росії проти України та ескалація конфлікту на Близькому Сходіпідвищують ціни на енергоносії.
Прогноз, оприлюднений у вівторок, 13 жовтня, на 0,2 відсоткового пункту вищий за липневий, але все ще нижчий за показник зростання 2025 року — 1,2%.
За оцінкою МВФ, у 2027 році економіка єврозони зросте лише на 1,2%. Високі ціни на енергоносії, низька довіра споживачів та інфляція й надалі стримуватимуть економічну активність.
Фонд прогнозує інфляцію в єврозоні на рівні 3,1% цього року та 2,8% наступного. Обидва показники значно перевищують ціль Європейського центрального банку — 2%.
Ці дані свідчать про вразливість Європи до перебоїв із постачанням енергоносіїв: російське вторгнення в Україну триває, а нестабільність на Близькому Сході загрожує світовим постачанням нафти й природного газу.
Війна Росії та близькосхідна криза посилюють енергетичні ризики для Європи
МВФ попередив, що високі ціни на енергоносії можуть і наступного року залишатися тягарем для європейських домогосподарств і бізнесу.
Європа особливо вразлива, оскільки економіки багатьох її країн значною мірою залежать від імпорту нафти та природного газу.
За даними фонду, запаси газу в окремих регіонах Європи залишаються нижчими за звичні для цієї пори року. Через це споживачі можуть зіткнутися з подальшим подорожчанням газу в опалювальний сезон.
Поєднання високих цін на енергоносії та тривалої інфляції може змусити Європейський центральний банк утримувати високі відсоткові ставки. Це обмежуватиме споживчі витрати та інвестиції бізнесу.
МВФ очікує, що базова інфляція повернеться до цільового рівня ЄЦБ у 2% лише приблизно в середині 2028 року. Отже, інфляційний тиск може зберігатися навіть якщо економіка зростатиме повільно.
Нові прогнози з’явилися після періоду коливань в економіці єврозони: у першому кварталі 2026 року вона не зростала, а в другому зростання відновилося й становило 2,6%.
Німеччина випереджає Францію, а зростання в Британії сповільниться
МВФ прогнозує значні відмінності в темпах зростання найбільших економік Європи.
У 2026 році економіка Німеччини, найбільша в ЄС, має зрости на 1,
3%. Іспанія, за прогнозом, збереже вищі темпи зростання — 2,5%.
Для Франції прогноз значно гірший: лише 0,4% зростання проти 0,9% у 2025 році.
Очікується, що безробіття у Франції зросте до 8,4% порівняно із 7,7% торік.
МВФ підвищив прогноз зростання економіки Великої Британії на 2026 рік до 1,3% — на 0,3 відсоткового пункту порівняно з липневим прогнозом.
Утім, у 2027 році зростання британської економіки, як очікується, сповільниться до 1,2%. Дорожчі енергоносії та висока вартість запозичень стримуватимуть споживання й інвестиції.
Розбіжності в прогнозах свідчать, що енергетичні потрясіння та фінансовий тиск по-різному впливають на економіки європейських країн.
МВФ: на експортерів нафти на Близькому Сході чекає різкий спад
Під час брифінгу щодо звіту «Перспективи світової економіки» представники МВФ заявили, що економічні наслідки близькосхідного конфлікту суттєво різняться для країн, які видобувають нафту, та тих, що її імпортують.
Один із представників фонду повідомив, що прогнози переглянули незадовго до публікації, щоб врахувати вищі ціни на нафту. Водночас він попередив,
що подальша ескалація може погіршити ситуацію.
«Ми переглянули прогноз практично в останню мить, щоб врахувати вищі ціни на нафту», — сказав він.
Для країн Перської затоки, які експортують нафту, МВФ прогнозує різке скорочення видобутку та експорту, а потім — потужне відновлення у 2027 році, якщо ситуація розвиватиметься за очікуваним сценарієм.
У деяких із цих країн також сповільнюється зростання галузей, не пов’язаних із нафтою.
Натомість для низки країн — імпортерів нафти МВФ дещо підвищив прогнози завдяки внутрішньому попиту, грошовим переказам і туризму.
Серед них — Єгипет, для якого поліпшили прогнози на 2026 і 2027 роки. Частково це пов’язано з пожвавленням судноплавства в Суецькому каналі та відновленням галузей нафтової промисловості.
Водночас представники фонду попередили, що поновлення атак хуситів і перебої в районі Баб-ель-Мандебської протоки можуть загрожувати торгівлі, судноплавству та економічній активності в регіоні.
Бум ШІ підтримує світову торгівлю, але створює нові економічні ризики
МВФ також відзначив дедалі важливішу роль штучного інтелекту в підтримці міжнародної торгівлі попри геополітичну нестабільність.
Журналісти Bloomberg і Reuters запитали, чи може світова економіка опинитися в рецесії, якщо інвестиції у ШІ різко скоротяться. У відповідь представник МВФ сказав, що попит на продукцію, пов’язану зі штучним інтелектом, суттєво сприяв зростанню торгівлі.
За 2023–2025 роки світова торгівля сукупно зросла на 8,3%, тоді як торгівля товарами, пов’язаними із ШІ, — на 29%.
За розрахунками фонду, без цієї продукції загальне зростання торгівлі становило б лише 4,6%.
МВФ окреслив кілька можливих сценаріїв розвитку технологічного буму.
За найсприятливішого сценарію подальші інвестиції у ШІ забезпечать реальне підвищення продуктивності та посилять економічну активність, не підживлюючи інфляцію.
За менш сприятливого сценарію інвестиції та попит залишатимуться високими, але не супроводжуватимуться відповідним підвищенням продуктивності. Це слабше стимулюватиме економічне зростання й сильніше підживлюватиме інфляцію.
Фонд також вивчає можливі наслідки перегляду інвесторами своїх очікувань щодо прибутків від ШІ. Такий перегляд може спричинити корекцію цін на активи.
За останньою оцінкою МВФ, технологічний сектор стає дедалі важливішою опорою для світової економіки. Водночас його майбутній внесок у її стійкість залишається невизначеним.
