Останнім часом російські дрони “вподобали” торговельні шляхи уздовж чорноморських берегів Румунії та Болгарії, якими йдуть судна з українським вантажем. На першому етапі росіяни не стали бити по суднам у територіальних водах цих держав, але впевнено залітали до виключних економічних зон. Втім, найсвіжіша атака – свідчення того, що країна-агресор не боїться перетинати “червону лінію”.
5 жовтня турецьке судно Royad Mammadov затонуло після удару дрона поблизу Румунії, двоє моряків загинули. Наступного дня дрони атакували два судна вже у виключній економічній зоні Болгарії, - затонув суховантаж ALFA WATAN.
За кілька днів, уночі 13 жовтня біля болгарського узбережжя дрони атакували ще два торгові судна. Одне з них, Dignity, затонуло приблизно за 17 морських миль від узбережжя. П’ятеро людей врятували, а 11 вважаються зниклими безвісти.
Три БПЛА поцілили в палубу та борт іншого судна, CHELSEA 3 за 18 морських миль на схід від міста Бяла. Усі 15 членів екіпажу були евакуйовані, п'ять моряків отримали легкі поранення. Судно під прапором Мальти зареєстроване в Одесі та належить українському судновласнику.
Увечері 14 жовтня танкер YARA J зазнав атаки дронів поблизу міста Суліна в територіальних водах Румунії. Внаслідок вибуху на борту виникла пожежа, однак постраждалих серед моряків немає. За попередніми даними, судно перебувало приблизно за 8–10 морських миль на південний схід від хвилеріза Суліни.
Згодом з’явилася інформація про удар по суховантажу LADY JASMIN за п’ять миль від румунського берега, а також про танкер WINE TRADER, який перебував за межами 12-мильної зони.
Стратегія росії
Вочевидь, розширення зони дії російських ударних безпілотників - це спроба ще більше обмежити український експорт після того, як безпосередньо українські морські порти вдалося практично паралізувати. Точніше, паралізувати страхом переважну більшість судновласників, які до того ще ходили до портів Великої Одеси. Втім, у ці удари можуть закладатися й інші цілі.
На думку керівника Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрія Клименка росія оголосила полювання у першу чергу на судна турецьких власників. Три судна, які були уражені 5-6 жовтня, мають турецьких власників і операторів (при цьому два судна однієї компанії SPRING MARINE DENIZCILIK)
”, звернув він увагу.
“В грудні 2025 ми прогнозували розширення війни на морі, незважаючи на неприховуване бажання Туреччини, Болгарії і Румунії "впихнути" війну на морі назад до берегів України”, - написав Клименко у Facebook.
До того Торгово-промислова палата Туреччини заявила, що 70 відсотків суден в Чорному морі, по яким завдали ударів з початку війни росії проти України, були атаковані саме цього року.
Керівник програм безпеки Центру глобалістики “Стратегія XXI” Павло Лакійчук вважає що це фактор російського тиску на Туреччину, “яка позиціонує себе як гарант стабільності у Чорному морі”.
Deutsche Welle звертає увагу, що атаки відбулася в той час, “коли ЄС намагається перетворити Болгарію на важливу точку входу для товарів з Азії через торговий маршрут, відомий як Серединний коридор”.
Транскаспійський транспортний коридор між Азію та Європою обминає зони конфлікту, але йде через Каспійське та Чорне моря. І цього року ЄС “чітко продемонстрував намір інвестувати значні кошти в цей торговий маршрут, що може мати наслідки для болгарських залізниць, доріг і портів”,
говориться у повідомленні. Прикордонний перехід між Болгарією та Туреччиною вже є одним з найзавантаженіших у Європі.
“Страховий і фрахтовий ринки історично завжди знаходили можливість адаптуватися і формувати новий баланс ціни та ризику - піратство, хусити, прохід через Ормуз. З початку ескалації в Чорному морі ринок зміг оцінити навіть такий “дорогий” ризик, як заход в порти Одеси”, - говорить директор компанії BPG Shipping Геннадій Іванов
“Дуже хочеться помилятися, але, на жаль, треба визнати, що сьогодні прогноз по Чорному морю з трендом тільки вниз - неможливо прогнозувати ризик, у якого зникають правила, географічні межі, повністю нівелюється цінність життя моряків”, - написав він у соцмережі.
Тож, чекаємо на суворіші рекомендації щодо маршрутів, вищі страхові премії та труднощі з наймом екіпажу. Як пише Turkiy Today, раніше Лондонський спільний воєнний комітет вже розширив зону високого ризику в Чорному морі майже в 2,4 рази, до приблизно 411,200 квадратних кілометрів - страхові премії зросли.
“Для ринку важливо, що небезпека вже не обмежується українськими портами.
Судновласник оцінює весь шлях: де судно пройде, скільки це коштуватиме і які ризики він бере на себе”, - зазначив судновласник і засновник Marelis Navigation S.A. Костянтин СобольЗа його словами, судна намагатимуться проходити в межах 12-мильної зони: якщо вже там вдарять, це означатиме “військове вбивство” на території Болгарії чи Румунії.
Соболь каже, що йти вздовж Румунії та Болгарії в межах 12-мильної зони їхніх територіальних вод - це можливість уникнути додаткової страхової премії, і більшість транзитного флоту обирає саме цей маршрут. Якщо атаки поширяться й на ці води, умови страхування можуть змінитися, каже судновласник.
Інший судновласник у розмові з ЦТС зазначив, що у нинішній ситуації справді доводиться обирати хай довший, але більш безпечний маршрут.
Для суден, що працюють у цьому регіоні, ці ризики створюють складний набір викликів. Команди повинні залишатися напоготовіі і реагувати на надзвичайну ситуацію в короткий строк, зазначає сайт safety4sea.com. Аварійні процедури слід регулярно переглядати, з особливою увагою до зв'язку, гасіння пожеж,
медичного реагування та заходів з евакуації.
(Не)пряма загроза
Атаки на судна в ексклюзивній економічній зоні Болгарії поставили безпеку Чорного моря в центр політичних реакцій, зазначають болгарські ЗМІ. Втім, наразі все обмежується заявами, дискусіями тощо. Економічна зона Болгарії в Чорному морі - не суверенна територія Болгарії і удари у цій зоні не вважаються прямою атакою.
Після засідання Ради національної безпеки було видано декларацію, яка знову не назвала джерело загрози в Чорному морі.
Болгарія хоче точно встановити, з якої країни походять дрони, що атакували судна в безпосередній близькості від болгарських територіальних вод, заявив прем'єр-міністр країни Румен Радев. Він наголосив, що Болгарія “не має остаточних доказів походження безпілотників”, використаних у атаках, “але немає жодної логіки в тому, щоб Україна знищувала свої власні кораблі, а результати цих ударів вигідні росії”. Радев і члени його уряду неохоче покладають на росію провину за атаки, зазначає “Sofia Globe”.
Румена Філіпова, голова Інституту глобальної аналітики зазначила Deutsche Welle,
що Болгарія виглядає слабкою ланкою в обороні Європи “через відсутність серйозної інституційної реакції на гібридні атаки будь-якого роду, відсутність відповідних заходів і загальну тенденцію зменшувати значення інцидентів".
"Зловмисника не названо прямо, хоча наші партнери в Європейському Союзі та НАТО вже видали численні попередження про те, які агресивні кроки росія може вжити проти Європи," - пояснила вона.
Вона каже, що існують набагато суттєвіші прогалини в можливостях морської оборони: "Модернізацію військово-морських сил Болгарії потрібно покращити, необхідна набагато більша координація - особливо з Румунією." Проте, протягом більш ніж десятиліття болгарська влада зменшувала значення або ігнорувала ідею розвитку спільних морських оборонних сил і координації, і ця тенденція триває й сьогодні", - сказала вона.
Після свіжих атак міністр оборони Болгарії Димитар Стоянов зв’язався з віце-прем'єр-міністром і міністром національної оборони Румунії Раду-Дінелем Міруцею та міністром національної оборони Туреччини Яшаром Гюлером. Говорили про необхідність забезпечити ефективний обмін інформацією,
посилене спостереження, обмін розвідданими між країнами та структурами НАТО та тісну координацію.
Стоянов розповів журналістам, що Болгарія бере участь в ініціативі Drone Edge та вкладе 80 мільйонів євро у закупку 20 систем (10 мобільних і 10 стаціонарних), в рамках механізму SAFE. Болгарія має приєднатися до ініціативи НАТО проти безпілотників до кінця жовтня, заявив міністр оборони.
“Ми кілька років кажемо очевидне: тільки морське патрулювання групою ВМС цих 3-х країн поза межами їх 12-мильних зон могло б цьому завадити. Вони не хотіли... Імітували щось пару разів на рік в терморі Румунії. Тепер будуть змушені, бо мають свої газові платформи в тих самих ВМЕЗ - якщо прилетить туди випадково чи невипадково, буде феєрверк на все море”, - зазначив Андрій Клименко.
На його думку, Румунії варто вивести в море ВМС “і прикрити від БПЛА і МБЕК район Сулінське гирло - Констанца”. “РФ розпочала війну (сучасну) проти ЄС і НАТО на Чорному морі”, - зауважив він.
Поки Румінія також не поспішає із гучним звинуваченням. Президент країни Нікушор Дан оголосив, що румунська влада проаналізує інциденти з атаками поблизу Суліни.
Наразі Румунія запропонувала створити спільне військове командування НАТО для захисту Чорного моря. Виконувач обов'язків міністра оборони Румунії Раду Міруце повідомив, що мав телефонну розмову з болгарським колегою та запропонував йому підписати спільний лист на адресу керівництва НАТО. Ідеться про створення військового командування з ротацією між усіма чорноморськими країнами – як щодо його розташування, так і щодо керівництва ним. За його словами, атаки “мають на меті перевірити здатність до реагування на національному рівні та на рівні союзників".
Західна частина Чорного моря - район біля узбережжя Болгарії та Румунії - перестала бути безпечною. Причому, “стратегічна мета” росії, “перетворити Чорне море на одну суцільну high-risk area і фактично закрити його для судноплавства” поширюється і на її власні чорноморські порти та експорт, зауважує Геннадій Іванов.
Костянтин Соболь додає, що російській владі, вочевидь, байдуже зерно і ставка може бути на те, що обмеження експорту зерна Чорним морем буде інструментом тиску на світову спільноту.
Між тим, 6 жовтня, після ударів у виключній економічній зоні Болгарії, вже біля берегів Сочі зайнявся нафтовий танкер, який перебуває під українськими санкціями. Російська влада заявила, що судно з вантажем нафти атакували безекіпажні катери, екіпаж не постраждав. Причому відео пожежі дисонує з тими ударами по танкерам з російською нафтою, які завдавали з метою “пошкодити, але не потопити”.
