Політика адміністрації Дональда Трампа щодо Росії може поглибити суперечності між США та європейськими союзниками й поставити під сумнів нинішню модель НАТО. Таку думку висловив американський громадський і політичний діяч Юрій Рашкін, наголосивши, що йдеться про його оцінку можливого сценарію, а не про вже ухвалені рішення Альянсу.
Про це пише 24 Канал.
Рашкін вважає, що система стримування, яка сформувалася після Другої світової війни, переживає глибоку кризу. На його думку, Сполучені Штати більше не виконують тієї ролі у стримуванні Росії, яку мали раніше.
Він пов’язує це з політикою Вашингтона щодо Москви та суперечностями навколо підтримки України. За словами Рашкіна, європейські держави навряд чи відмовляться від допомоги Києву лише через позицію американської адміністрації.
Водночас можливі спроби США перешкоджати окремим рішенням європейських союзників, на його думку, можуть підірвати взаємну довіру всередині НАТО. Саме цю перспективу він назвав головною загрозою для майбутнього Альянсу.
«Ми бачимо тут кінець НАТО. Якщо відкинути всю передмову і перейти до суті,
це кінець НАТО. Тому що як можна довіряти союзнику, якщо він може просто так когось кинути?» — заявив Рашкін.
Він визнав, що Україна не є членом НАТО, однак припустив, що ставлення Вашингтона до Києва може впливати на те, як європейські держави оцінюють надійність США як союзника. За його прогнозом, це здатне посилити розкол між країнами Альянсу.
Рашкін також допустив появу іншої моделі військового союзу, зокрема НАТО без Сполучених Штатів або структури на його основі. На його думку, перевагою нинішнього Альянсу є вже створена система управління, бюрократія та механізми взаємодії між державами.
Водночас ключовим питанням він назвав готовність держав реально виконувати союзницькі зобов’язання. Рашкін вважає, що майбутні військові союзи мають передбачати механізм реагування на ситуацію, коли країна після зміни влади перестає сприймати спільну загрозу або виконувати попередні домовленості.
За його словами, нинішні правила міжнародної безпеки вже не відповідають новим політичним умовам. Він припустив, що в майбутньому військові об’єднання можуть потребувати механізму виключення держав, які перестають бути надійними союзниками.
Рашкін також вважає, що після виборів до Конгресу США 3 листопада можливості Трампа активно втручатися в міжнародні справи можуть скоротитися. Водночас він сумнівається, що це автоматично поверне Вашингтон до колишньої моделі відносин із партнерами.
На його переконання, за таких умов Україна повинна дедалі більше розраховувати на власні рішення та підтримку європейських партнерів. Навіть у разі скорочення американської допомоги Київ, за словами Рашкіна, має продовжувати боротьбу.
