Угорщина розглядає можливість усунути російську корпорацію «Росатом» від будівництва нових енергоблоків атомної електростанції «Пакш». Будапешт уже вивчає альтернативних підрядників, хоча розірвання контракту з Москвою може призвести до втрати 1,1 мільярда євро та додаткових штрафів.
Про це повідомляє Reuters.
За інформацією джерел, угорський уряд розпочав перевірку можливих варіантів продовження ядерного проєкту без участі російської державної корпорації. Фахівці мають оцінити юридичні, технічні та фінансові наслідки заміни генерального підрядника.
Особливу увагу приділяють вартості такого рішення та можливому впливу на строки будівництва. Уряд також намагається визначити, чи буде економічно виправданою співпраця з іншим постачальником ядерних технологій.
Одне з джерел, близьких до угорської влади, підтвердило, що Будапешт схиляється до необхідності завершити розширення АЕС «Пакш», але вже без «Росатома». Водночас остаточного рішення про припинення співпраці з російською компанією поки не ухвалено.
Конкретних кандидатів на заміну російському підряднику співрозмовники не назвали.
Проте один із них зазначив, що залучення європейської компанії могло б спростити політичні питання та зменшити складнощі, пов'язані з міжнародними санкціями.
Відмова від «Росатома» може обернутися значними фінансовими втратами для Угорщини. За попередніми оцінками, країні, можливо, доведеться списати 1,1 мільярда євро, які вже перерахували російській корпорації.
Крім того, розірвання чинної угоди потенційно передбачатиме сплату штрафів за порушення контрактних зобов'язань. Їхній розмір наразі не уточнюється, оскільки фінансові наслідки ще вивчають.
Проєкт розширення атомної електростанції «Пакш» має тривалу історію та залишається одним із найдорожчих енергетичних задумів Угорщини. У 2014 році тодішній прем'єр-міністр Віктор Орбан передав контракт російському «Росатому» без проведення відкритого тендеру.
Початкова вартість будівництва становила приблизно 12,5 мільярда євро. Однак ще до заливання першого бетону в лютому витрати угорської сторони на реалізацію проєкту перевищили 2 мільярди євро.
За час реалізації угоди контракт із російською корпорацією змінювали вже п'ять разів.
Шосту поправку підготували, але вона досі залишається непідписаною.
Додаткові труднощі виникли після рішення Суду Європейського Союзу у 2025 році. Суд скасував попереднє схвалення Європейською комісією державної допомоги для фінансування розширення станції.
Ще одним фактором невизначеності стала ситуація з водопостачанням наявних реакторів. У серпні через посуху виникла загроза зупинки енергоблоків, які вже працюють на АЕС «Пакш».
Попри численні проблеми та високу вартість будівництва, уряд прем'єр-міністра Петера Мадяра підтримує подальший розвиток атомної енергетики. Угорщина значною мірою залежить від імпортних енергоносіїв і прагне збільшити власне виробництво електроенергії.
Атомна генерація також потрібна країні для покриття зростання споживання електроенергії. Крім того, стабільна робота реакторів дозволяє компенсувати коливання виробництва з відновлюваних джерел.
Очікується, що остаточне рішення щодо майбутнього розширення АЕС «Пакш» уряд Угорщини ухвалить наприкінці 2026 року або на початку 2027-го. До цього часу мають завершити оцінювання можливих альтернатив російському підряднику.
Паралельно Будапешт розглядає тимчасовий варіант забезпечення країни електроенергією до завершення будівництва нових енергоблоків. Йдеться про продовження на 20 років ліцензій чотирьох чинних реакторів російського виробництва на АЕС «Пакш», терміни експлуатації яких закінчуються у 2032–2037 роках.
