Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який за фахом адвокат, надає великого значення історичній свідомості та культурі пам'яті. Під час своїх виступів він, залежно від місця та нагоди, часто роз'яснює історичні зв'язки. Він називає імена історичних угорських постатей, про яких багато його співвітчизників спочатку мусять почитати в енциклопедії. Іноді він навмисно переносить засідання уряду в історично значущі місця. Тож деякі спостерігачі в Угорщині називають Мадяра "одержимим історією".
На п'ятницю, 23 жовтня, Мадяр призначив найбільші дотепер історичні пам'ятні заходи за майже пів року свого перебування на посаді - урочистості з нагоди 70-ї річниці антикомуністичної угорської революції 1956 року, яка була криваво придушена військовим вторгненням Радянського Союзу в Угорщину. Окрім численних меморіальних заходів у Будапешті, по всій країні в багатьох інших місцях також вшанують ті доленосні тижні 1956 року.
На цей день анонсували свій приїзд багато міжнародних державних гостей, серед яких - голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen).
У другій половині дня Мадяр виступить з головною урочистою промовою на площі Кошута перед будівлею парламенту. Це одне з найбільших подібних урочистих заходів з того часу, як 23 жовтня - день, коли розпочалася угорська революція 1956 року, - у 1990 році було оголошено державним святом.
Рідкісний момент колективної єдностіХоча цьогорічне святкування без таких постатей, як Петер Мадяр, було б менш масштабним, воно аж ніяк не є надмірним історичним спектаклем. Тема Угорського народного повстання в країні після того, як Віктор Орбан та його партія зазнали поразку на виборах у квітні 2026 року, навпаки, є вкрай актуальною та болючою.
Революція 1956 року була одним із рідкісних колективних моментів у сучасній угорській історії: студенти, науковці та робітники спільно повстали проти радянського тоталітаризму та політичного гноблення. Пам'ять про революцію та вимога гідного перепоховання тодішнього прем'єр-міністра Імре Надя, страченого за свою роль під час народного повстання, також стали чинниками, що сприяли у 1989 році кінцю диктатури та зміні політичного ладу.
Сам Віктор Орбан розпочав свою велику політичну кар'єру 16 червня 1989 року зі знаменитої промови на площі Героїв у Будапешті - у день перепоховання Імре Надя та його соратників. Тоді Орбан закликав до виведення радянських військ з Угорщини - до речі, всупереч живучій легенді, він був не першим, хто виступив із таким закликом того дня. За кілька хвилин до нього голова Великої Будапештської робітничої ради 1956 року, Шандор Рац, закликав "допомогти Радянському Союзу якнайшвидше вивести свої війська з території нашої угорської батьківщини".
Переосмислення історії за ОрбаномПісля того, як Віктор Орбан у 2010 році вдруге прийшов до влади на посаді прем'єр-міністра, він та пропагандисти його режиму стали переосмислювати пам'ять про 1956 рік на свою користь, використовуючи часом просто шокуючі пропагандистські вигадки. Ймовірно, щоб не роздратувати Москву, Віктор Орбан у своїх урочистих промовах 23 жовтня з кожним роком дедалі більше замовчував криваву роль радянського імперіалізму, аж поки вона зрештою майже не зникла - це були просто орвелівські моменти фальсифікації історії.
Портал Telex у 2025 році підрахував, скільки разів Орбан згадав "Брюссель" у своїй тодішній промові з нагоди річниці 23 жовтня - аж 21 раз. Натомість про Москву не йшлося взагалі, прикметник "російський" Орбан вжив двічі, а "радянський" - лише один раз.
Незадовго до того близький соратник Орбана, його керівник передвиборчої кампанії та однофамілець Балаж Орбан, навіть наважився заявити, що Угорщина, з огляду на власний досвід насильства 1956 року, не радила б Україні чинити опір російському вторгненню, що розпочалося чотири роки тому. "Виходячи з подій 1956 року, ми б не зробили того, що зробив Зеленський, бо це безвідповідально", - сказав тоді він.
Через шість з половиною місяців після поразки Орбана на виборах Петер Мадяр прагне не просто виправити уявлення про 1956 рік та спогади про революцію. Він, швидше, хоче створити новий момент єднання для угорського суспільства, яке після 16 років правління Орбана глибоко розкололося. Ба більше, він розглядає позбавлення від системи Орбана у 2026 році як завершення подій 1956 року - як мирну революцію та початок чергової системної трансформації.
І він поєднує вшанування пам'яті з розплатою з системою Орбана.
"Завершення" революції?Ще 16 червня 2026 року Мадяр заявив з цього приводу в угорському парламенті: "Через 70 років ми бачимо, що угорська нація дійшла туди, куди прагнули дійти революціонери 1956 року. З власної волі наша батьківщина стала частиною вільного світу. Вона змила з себе ганьбу диктатури та окупації. Вона відкрила нову сторінку в історії. Це ми разом відсвяткуємо 23 жовтня".
У своїй промові в парламенті Мадяр також зазначив, що Орбан "обміняв на дрібні мідяки" свій знаменитий виступ на Площі Героїв у 1989 році. Він аж тричі наголосив, що революціонери 1956 року "обрали батьківщину, а не партію", при цьому поглядаючи в бік фракції партії Орбана ФІДЕС.
Вшанування, яке розколювало угорцівВшанування пам'яті про революцію 1956 року, принаймні з середини 1990-х років, раз у раз глибоко розколює угорське суспільство та громадськість. У 1994 році прем'єр-міністром Угорщини став соціалістичний політик Дьюла Хорн. У 1989-1990 роках він обіймав посаду міністра закордонних справ комуністичного реформаторського уряду,
але в 1956 році також відбував військову службі у спеціальних підрозділах, так званих "бригадах у степових куртках", які допомагали радянським військам придушити революцію. Він заперечував, що особисто вбивав людей, але свою службу в "бригаді в степових куртках" коментував так: "Ну то й що?"
Навіть після переходу в нове тисячоліття Угорщина знову мала двох глав уряду з комуністичним минулим. Серед них - Петер Медгессі, який під псевдонімом "D-209" багато років працював офіцером контррозвідки.
Промова його наступника Ференца Дюрчані, колишнього функціонера комуністичної молодіжної організації, з нагоди 50-ї річниці, яку відзначали 23 жовтня 2006 року, спровокувала найсерйозніші посткомуністичні заворушення, на які влада відповіла вкрай жорстокою поліцейською операцією. Причина: у промові для вузького кола осіб, зміст якої незадовго до того потрапив у ЗМІ, Гюрчані визнав, що його Соціалістична партія навмисно ввела народ в оману щодо економічної ситуації та майбутніх заходів економії перед виборами навесні 2006 року.
Розкриття "справ агентів"Заворушення жовтня 2006 року також сприяли політизації нинішнього прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра.
Мадяр, який походить із консервативної високоосвіченої родини, тоді, ще будучи молодим адвокатом, допомагав жертвам насильства поліції під час заворушень.
Сьогодні Мадяр, окрім розплати з режимом Орбана, прагне також знову відкрити давно перегорнуту сторінку минулого Угорщини, пов'язану з комуністичною державною безпекою. Спочатку так звані "досьє агентів" - списки з іменами офіцерів, агентів та інформаторів угорської державної безпеки - мали бути відкриті 23 жовтня. З технічних причин це було перенесено на 4 листопада - день, коли 1956 року розпочався великий радянський наступ з метою придушення угорської революції.
Хоча колишній прем'єр Віктор Орбан нещодавно закликав до "національного опору" проти уряду Мадяра і, вживши формулювання, яке можна трактувати по-різному, зрештою не виключив навіть застосування насильства, малоймовірно, що 23 жовтня знову відбудуться заворушення.
Нині прем'єр-міністр Петер Мадяр та його партія мають безпрецедентно високий рівень підтримки. Тож цьогорічні урочистості 23 жовтня, ймовірно, справді відбудуться у дусі широкої національної єдності.
