Процес виїзду з Китаю ускладнюється: нові правила наділяють владу широкими повноваженнями. На думку аналітиків, перевірки особливо зачіпають людей, які мають заощадження, борги або родичів за кордоном.
Лу Тінге (адвокат, що спеціалізується на правах людини, родом із провінції Хебей) простягнув свій посадковий талон прикордоннику в аеропорту Куньміна, КНР, розраховуючи 17 вересня вилетіти до Таїланду. Через кілька хвилин він сидів в окремій кімнаті, поки двоє співробітників знімали його на натільні камери.
Йому повідомили, що він не може покинути Китай.
Коли Лу запитав, чому, один із співробітників повернувся з аркушем паперу: це була заборона на виїзд із країни, винесена в грудні 2019 року поліцією провінції Хебей, яка звинуватила його в «розпалюванні конфліктів і провокуванні заворушень». Це розпливчасте звинувачення часто використовується проти критиків Пекіна та правозахисників.
Лу зіткнувся з забороною під час спроби виїхати з країни вже втретє. Останній інцидент стався через два дні після офіційного набрання чинності 15 вересня нових правил Державної ради Китаю щодо в’їзду та виїзду з території країни.
Довільні заборони на виїзд з країни існують уже давно, але аналітики очікують, що з введенням нових правил випадки, подібні до випадку з Лу, стануть ще частішими й ще більш довільними.
Протягом кількох тижнів до та після набрання правилами чинності в китайських соціальних мережах з’явилися свідчення очевидців. Мандрівники розповідали, що їх допитували годинами, змушували розблокувати телефони або не пропускали до виходу на посадку, часто без пояснення причин.
10 вересня китайська влада назвала «неправильним тлумаченням» твердження про те, що громадянам стало складніше виїжджати з країни. За їхніми словами, правила суворо спрямовані проти тих, хто виїжджає за кордон під хибними приводами, щоб приєднатися до мереж азартних ігор або шахрайства у сфері телекомунікацій, а також проти тих, хто вивозить з країни технології, що підпадають під обмеження.
Заборона на виїзд, накладена на Лу, ґрунтується на цьому старому законі. 31 грудня 2019 року поліція допитувала його протягом майже 24 годин і вручила повідомлення про заборону на виїзд відповідно до положення, що стосується підозрюваних у кримінальних справах,
повідомив він виданню Epoch Times.
Раніше того ж року він ініціював петицію із закликом внести поправки до конституції, після чого зник на десять днів, як тоді повідомляло «Радіо Вільна Азія».
Сунь Юаньпін, 55-річний активіст із Шицзячжуана, чотири рази затримувався на кордоні, перш ніж у липні йому вдалося покинути Китай. Він пояснює, що раніше заборони на виїзд із країни мали затверджуватися Міністерством громадської безпеки, провінційною поліцією та муніципальною адміністрацією.
«Але подивіться, що відбувається зараз. Згідно з новим правилом від 15 вересня, якщо співробітники прикордонного посту, які вас допитують, вважатимуть, що ви становите проблему, вони можуть поставити вас під прикордонний контроль», — заявив він Epoch Times.
«Будь-яка людина, на рахунку якої може бути не менше 10 мільйонів юанів [близько 1,3 мільйона євро], може в будь-який момент і в будь-якому місці піддатися прикордонному контролю та отримати заборону на виїзд з країни, — заявив Цай Шенькунь, оглядач із Китаю. — На папері у вас, можливо, є вклади в Китаї, але боюся, що вони вам більше не належать».
Держава також цікавиться коштами, що зберігаються за кордоном. З 2025 року податкові органи вимагають від резидентів декларувати доходи від інвестицій за кордоном, отримані з 2022 року, та сплачувати податок у розмірі 20% від приросту капіталу та дивідендів.
Газета Financial Times повідомляла, що деякі банки заморозили рахунки заможних клієнтів до сплати належних податків з їхніх активів за кордоном. У деяких випадках банки перевіряли виписки з рахунків, починаючи з 2000 року.
У серпні видання Epoch Times повідомило, що місцева поліція вимагала від працівників-емігрантів, які повертаються на батьківщину, надати сім документів або відомостей, зокрема підтвердження їхнього працевлаштування за кордоном, фотографію головного входу до будівлі їхнього роботодавця та їхню точну адресу за кордоном.
«[КПК] не має жодних законних підстав знати, де ці люди проживають після від’їзду», — заявив Френк Се, професор бізнесу в Університеті Південної Кароліни в Айкені.
Ця ж система зачіпає американців, у яких є родичі в комуністичному Китаї.
У серпні співробітники китайського Міністерства державної безпеки з’явилися в будинку колишнього регіонального директора ріелторської компанії з провінції Цзянсу.
Він збирався взяти свою дочку, яка народилася в США і має американське громадянство, на екскурсію до Гарварду та інших університетів. Цай розповів про цей інцидент.
«Ви не можете виїхати, і ваша дочка теж», — заявили йому співробітники, за словами Цая. Вони не назвали жодних причин. Однак він стверджує, що поїздки до США та Японії тепер перебувають під пильною увагою.
З минулого року Пекін не рекомендує своїм громадянам відвідувати США та Японію через торговельні та дипломатичні напруження.
Конгресмен США Джон Муленаар, голова спеціального комітету Палати представників з питань КПК, заявив у зверненні, надісланому газеті Epoch Times: «Я закликаю всіх американців серйозно переглянути будь-які поїздки до Китаю, оскільки КПК може довільно взяти їх у заручники за безпідставними звинуваченнями».
Американські компанії, додав він, «повинні зберігати пильність у зв’язку з жахливою практикою Китаю в сфері заборон на виїзд з країни та довільних затримань американців».
«Нова політика КПК у сфері прикордонного контролю вже викликала величезну паніку в Китаї», — каже 64-річний підприємець Шень Цицзя з провінції Ляонін.
Автор:
Шон Цзен — канадський журналіст, який працює в Epoch Times і висвітлює новини Азіатсько-Тихоокеанського регіону, економіку та події в Китаї, а також відносини між США та Китаєм.
