У середу в Москві відкрився саміт за участю лідерів майже двох десятків африканських країн, під час якого Кремль назвав їх «природними союзниками» у протистоянні з Заходом.
Дводенний російсько-африканський саміт – третій за рахунком з 2019 року – відбувається на тлі жорстких західних санкцій проти Москви та її допомоги кільком африканським урядам.
Москва налагоджує зв’язки з Африкою ще з радянських часів і вже давно розглядає цей континент як противагу тому, що вона вважає західним домінуванням у міжнародних справах.
«Ми є природними союзниками у побудові багатополярного світового порядку», — сказав про саміт радник Кремля Юрій Ушаков, а президент Росії Владімір Путін зазначив, що такий багатополярний світ швидко стає реальністю, і що ця тенденція «незворотна».
«Епоха, коли долю цілих континентів визначав вузьким блок держав, безповоротно минула», — сказав він, відкриваючи російсько-африканський економічний форум, який зібрав у Москві тисячі російських та африканських бізнес-лідерів за кілька годин до початку саміту високого рівня.
Він повідомив делегаціям із 48 африканських країн,
у тому числі 22, представлених їхніми лідерами, що Росія «готова й надалі розширювати географію постачання нашої сільськогосподарської продукції».
А тим часом атаки на судна в Чорному морі продовжують перешкоджати експорту зерна як з Росії, так і з України.
«Неоколоніалізм»
Путін також оголосив плани Москви «локалізувати» виробництво «ефективних російських ліків і вакцин» на африканському континенті, і зазначив, що з 2020 року кількість африканських студентів у Росії збільшилася на 50%.
Він підкреслив, що його країна «готова ділитися своїми сучасними компетенціями та високотехнологічними цифровими ноу-хау з нашими африканськими друзями».
Його критика західного «неоколоніалізму» в Африці знайшла відгук на континенті.
Це особливо актуально для регіону Сахель, де Малі, Нігер і Буркіна-Фасо відвернулися від своєї колишньої колоніальної метрополії — Франції — на користь тісніших зв’язків із Москвою.
Серед близько 20 двосторонніх зустрічей, які Путін мав провести з африканськими лідерами в Москві цього тижня, була зустріч із його малійським колегою Ассімі Гойтою, уряд якого використовує російських найманців у боротьбі з джихадистами.
Напруженість між ДРК і Руандою
Путін також мав зустрітися з президентом Демократичної Республіки Конго, який бере участь у саміті на тлі триваючої ескалації напруженості між його країною та сусідньою Руандою.
Підтримуваний Руандою рух «М23» захопив значні території на сході ДРК після того, як у 2021 році знову взяв до рук зброю. У грудні минулого року за посередництва США сторони домовилися про припинення вогню, але бойові дії не припинилися.
Руанду на московському саміті мав представляти прем’єр-міністр Джастін Нсенгіюмва.
Саміт має завершитися в четвер ухваленням підсумкової декларації про поглиблення співпраці між Росією та африканськими країнами, а також окремої заяви щодо співпраці у сфері штучного інтелекту.
Загалом Кремль очікує, що на саміті буде підписано 33 документи, які стосуються, зокрема, економічної співпраці.
Прагнучи посилити свою дипломатичну присутність в Африці, Росія планує найближчим часом відкрити своє 49-те посольство на континенті — у Ліберії.
Африканці в російському війську
Останніми роками відносини Росії з африканськими країнами затьмарюються численними повідомленнями про те, що Москва забирає африканців на війну в Україні.
Кілька африканських країн, зокрема Нігерія, Кенія та Південна Африка, публічно висловили занепокоєння щодо долі своїх громадян, яких вербує Москва.
У відкритому листі до глав африканських держав та інших посадовців, які беруть участь у московському саміті, правозахисна організація «Amnesty International» висловила «глибоке занепокоєння щодо примусового та обманного призову Росією» громадян африканських країн.
У листі, опублікованому у вівторок, посадовців закликали вимагати від Росії «припинити будь-який поточний та майбутній призов до своїх збройних сил людей з Африки та інших іноземних громадян».
