ПАРИЖ – «La Petite Maison» – улюблений ресторан колишнього президента Ніколя Саркозі в Ніцці – вже давно уособлює пристрасть Французької Рив’єри до грошей, влади та правих сил, які полюбляють хизуватись і тим, і іншим.
У країні, де вибір місця для вечері несе в собі політичний підтекст, Марін Ле Пен зустрілася з новообраним мером Ніцци Еріком Сьотті в більш невимушеній атмосфері брассерії.
Колишній лідер головної консервативної партії Франції «Республіканці» (LR), який театрально вийшов із неї у 2024 році, зараз допомагає Ле Пен переконати традиційних правих, що бар’єр між цією партією і «Національним об’єднанням» (RN) руйнується.
Французька Рив’єра протягом десятиліть була оплотом цієї правої сили, але Сьотті допоміг їй розширити й зміцнити свою базу серед робітничого класу, залучивши більше виборців із середнього класу та буржуазії.
«Сьотті вдалося закріпити думку, що зовсім нова частина французьких правих готова змінити свої симпатії», — зазначив давній член LR, який вважає, що ця партія «затиснута» наступом ультраправих.
Ле Пен, яка вже дивиться далі першого туру,
в якому, згідно з нещодавнім опитуванням Ifop, вона впевнено лідирує, націлена на 15% правоцентристських виборців, про що вона заявила журналістам минулого тижня на своєму першому великому політичному мітингу в Орлеані.
За її вибором, мітинг відкривав Сьотті, чия команда дедалі тісніше інтегрується в її передвиборчу кампанію. Він закликав своїх колишніх колег приєднатися до них, а не чекати на «передбачувану поразку».
Кандидат від «Республіканців» Бруно Ретаййо вже кілька тижнів поспіль тримається в опитуваннях на рівні 8 - 12%.
Однак сильні позиції «Національного руху» на південному сході Франції не вирішили його проблем із заможнішими виборцями «Республіканців». На останніх виборах ті, хто виступає за жорсткішу імміграційну політику, віддавали перевагу партії «Реконкет» ультраправого коментатора Еріка Земмура, чий стиль, характерний для вищих верств суспільства, та політика вільного ринку здаються їм ближчими.
А інші досі відчувають прихильність до правила «санітарного кордону» що ізолює RN з її історичним багажем неофαшизму, пов’язаним із Жаном-Марі Ле Пеном.
Сьотті сподівається показати інший шлях, і назва його власної партії, «Союз правих» (UDR), відображає ідею, з якою борються всі європейські консерватори: чи ізолювати націоналістичні партії, чи співпрацювати з ними, щоб вижити.
Його тісний союз із «Національним рухом» (RN) допоміг йому відстояти Ніццу — п’яте за величиною місто Франції — у боротьбі з колись популярним консервативним важковаговиком Крістіаном Естрозі та може вивести його на національну арену.
«Для такого політика, як Сьотті, логічним наступним кроком є посада міністра внутрішніх справ або прем’єр-міністра, — зазначив хтось із близьких йому однопартійців. – Але він розуміє, що вибори ще не виграно».
Муки зрадника
На нещодавніх виборах до Сенату Сьотті не зміг об’єднати навколо себе впливових правих діячів, а його колишня політична сім’я досі сумнівається в його новій лояльності.
Давид Ліснар, мер сусідніх Канн, намагається повернути його, тоді як інші помічають його дедалі більший дискомфорт у стосунках із новими партнерами.
Виступаючи на мітингу Ле Пен за «ширшу конвергенцію» з прихильниками «Національного руху»,
Сьотті згадав про свої гальські корені, які він порівняв з «іншою історією» «Національного руху» — його попередник, «Національний фронт», був створений колишніми колабораціоністами часів Другої світової війни та членами збройних сил нацистського режиму.
Після цього запала промовиста тиша.
«Тепер йому доведеться проковтнути кілька гірких пігулок», — сказав «Rapporteur» депутат від «Республіканців», маючи на увазі партнерство Сьотті з президентом «Національного руху» Джорданом Барделлою, якого звинувачують в антисемітизмі, та командою «фігур другого ешелону».
Як зазначив досвідчений функціонер «Республіканців», економічна політика стане ключовим випробуванням, яке покаже, наскільки далеко насправді може зайти зближення. Сьотті потрібна більш сприятлива для бізнесу платформа, (якщо не натхненна Хав’єром Мілеєм), а не інтервенціоністські пропозиції Ле Пен.
Однак побоювання щодо Жана-Люка Меленшона можуть допомогти подолати ці розбіжності. Перспектива того, що лідер крайніх лівих вийде у другий тур, є ще одним стимулом для консерваторів, які відштовхуються від його економічної програми та бачення «нової Франції», об’єднатися навколо неї.
Лояльний до Сьотті депутат з департаменту Ґар (на півдні Франції) Александр Аллегре-Піло розповів виданню «Rapporteur», що саме опозиція до Меленшона стала причиною його розриву з «LR», яка під час останніх виборів уклала угоди з партією крайніх лівих, щоб протистояти «RN».
«Він становить більшу небезпеку», — сказав він на полях мітингу Ле Пен. У своєму елегантному костюмі в тонку смужку депутат виділявся серед натовпу в Орлеані, де переважали представники робітничого класу.
Попри всі зусилля Саркозі, спрямовані на те, щоб допомогти Сьотті об’єднати правих, багатії Рив’єри ще не стала прихильнішими до «RN».
