Китай і росія значно поглибили військово-технічну співпрацю після початку повномасштабної війни РФ проти України. Країни взаємодіють у виробництві електронних компонентів, розробленні безпілотників, авіаційних технологій і систем для підводних човнів. Водночас Пекін і Москва продовжують остерігатися передавання одне одному найчутливіших технологій.
Про це йдеться в доповіді некомерційної організації C4ADS під назвою «Шлюб за розрахунком. Перспективи та небезпеки китайсько-російського співробітництва у сфері сучасних озброєнь». Організація досліджує незаконні мережі, діяльність яких може загрожувати міжнародному миру та безпеці.
За висновками авторів звіту, відносини між двома країнами стали тіснішими, ніж будь-коли раніше. Співпраця охоплює не лише торгівлю готовою продукцією, а й виробничі ланцюги, наукові дослідження та розроблення компонентів для сучасних систем озброєння.
Китай постачає Росії критично важливі компоненти
Одним із ключових напрямів співпраці стали напівпровідники, які використовують у високоточних боєприпасах, безпілотниках та інших сучасних системах озброєння.
За російськими торговими даними, з лютого 2022 року до грудня 2024 року до РФ надійшло понад 625 тисяч партій напівпровідників, віднесених до категорії товарів підвищеного пріоритету. Більш ніж половина цих постачань припала на Китай.
У доповіді також згадується російське ПАТ «Елемент» — державний виробник мікроелектроніки, який перебуває під санкціями та пов’язаний з оборонним сектором. Згідно з фінансовими даними, влітку 2025 року компанія зареєструвала в Китаї щонайменше чотири дочірні підприємства.
Автори звіту припускають, що «Елемент» може відігравати важливу роль у планах РФ зі створення власної виробничої бази напівпровідників. Водночас розвиток його діяльності в Китаї може свідчити про перенесення частини виробничих процесів за кордон.
Залежність від китайських постачальників поширюється й на інші підприємства російської промисловості. Зокрема, компанії «Мікробор» і «Віріал» дедалі активніше закуповують у КНР сировину та різальний інструмент, необхідні для виробництва.
Спільні розробки для авіації, флоту та безпілотників
Співпраця Пекіна й Москви не обмежується електронними компонентами.
За даними доповіді, країни працюють над удосконаленням суднових двигунів, авіаційних і космічних технологій.
Зокрема, російські торгові дані вказують на випробування матеріалів, переданих російським інститутом авіаційних матеріалів китайському науково-дослідному інституту. Серед них було емалеве покриття, яке застосовують у російській військовій авіації.
У звіті також зазначено, що РФ отримувала від Китаю системи боротьби з безпілотниками, які, за наведеними даними, використовуються у війні проти України. Натомість китайська сторона могла отримати російські технічні знання, корисні для вдосконалення бортових систем управління та координації груп безпілотників.
Ще одним напрямом є технології для підводних човнів. За оцінкою авторів доповіді, обмін досвідом міг сприяти вдосконаленню російських систем автоматизації та зменшенню помітності китайських підводних човнів. Водночас конкретний внесок кожної зі сторін потребує окремої технічної оцінки.
Крім того, російські дослідницькі університети, пов’язані з оборонною промисловістю, почали приймати більше студентів із Китаю.
Це створює додаткові можливості для обміну знаннями та підготовки фахівців у технологічних галузях.
Попри зближення, між країнами зберігається недовіра
Попри розширення співпраці, Китай і РФ не готові беззастережно ділитися всіма технологіями. За даними доповіді, Пекін обережно ставиться до передавання Москві найсучасніших технологій виробництва мікросхем.
Російська сторона, зі свого боку, побоюється, що постачання електронних компонентів із Китаю можуть створювати ризики шпигунства або доступу до чутливої інформації.
Ці суперечності свідчать, що партнерство двох країн має прагматичний характер. Москва зацікавлена в доступі до китайських виробничих потужностей, матеріалів і компонентів, особливо в умовах західних санкцій. Пекін натомість може отримувати російські технічні знання та досвід, зокрема у військових технологіях.
Отже, попри заяви про партнерство «без кордонів», співпраця Китаю та РФ розвивається в умовах взаємної залежності й обережності. Обидві країни прагнуть отримати технологічні переваги, водночас намагаючись захистити власні найважливіші розробки.
