Китай планує поєднати штучний інтелект, аналіз давньої ДНК і підводну робототехніку для археологічних досліджень у 2026–2030 роках. Нові технології мають допомогти відновлювати пошкоджені артефакти, шукати затонулі об’єкти та простежувати міграції давніх людей.
Про це пише Національна адміністрація культурної спадщини Китаю.
Одним із головних напрямів стане застосування спеціалізованих моделей ШІ для роботи з тисячами археологічних уламків. Системи мають розпізнавати фрагменти, знаходити частини одного об’єкта та створювати його віртуальну реконструкцію.
Дистанційне зондування Землі планують використовувати для пошуку прихованих археологічних пам’яток. Аналіз давньої ДНК має допомогти встановлювати зв’язки між популяціями, які жили тисячі років тому.
Окрему увагу приділять підводній археології. Глибоководних роботів та спеціальне обладнання хочуть залучити до дослідження затонулих кораблів і стародавніх морських маршрутів Шовкового шляху в місцях, надто небезпечних або важкодоступних для водолазів.
Серед прикладів важливих морських знахідок названо торговельне судно «Наньхай №1» XII століття.
Його вантаж дав дослідникам інформацію про морську торгівлю часів династії Сун.
Китай також планує створити національну археологічну лабораторію, а в Ціндао будує Національний музей морської археології.
Ще один напрям охоплює дослідження давніх людських популяцій на півночі Китаю, Цинхай-Тибетському плато та в інших регіонах. Науковці хочуть краще зрозуміти перехід від палеоліту до неоліту, розвиток землеробства, ранніх держав і великих бронзових цивілізацій.
Роботи продовжать і на ключових пам’ятках, серед яких Саньсіндуй, Ерлітоу та Їньсю. До програми також входять Великий китайський мур, Великий канал, «Пряма дорога» династії Цінь та археологічні об’єкти у Сіньцзяні й Тибеті.
Китайські археологи планують розширювати міжнародні проєкти в Гімалаях, австронезійських регіонах, Середземномор’ї та на Близькому Сході. Спільні дослідження передбачені з установами Єгипту, Греції, Саудівської Аравії та Тунісу.
Водночас використання нових технологій матиме обмеження: реконструкції ШІ залежатимуть від якості збережених знахідок, аналіз ДНК — від стану біологічного матеріалу, а підводні роботи залишатимуться складними через крихкість об’єктів на морському дні.
