Президент США Дональд Трамп розглядає можливість поновлення ударів по Ірану, щоб змусити Тегеран повернутися до переговорів. Водночас він запитує своїх союзників про роботу міністра оборони Піта Гегсета та голови Об’єднаного комітету начальників штабів генерала Дена Кейна. Про це двоє незалежних радників, близьких до президента, розповіли The Atlantic.
За даними видання, Трамп уже кілька тижнів обмірковує відновлення військових дій. Його радники припускають, що новий раунд атак може розпочатися невдовзі після проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться у вівторок.
Гегсет і Кейн були одними з ключових радників Трампа щодо війни. На її початку вони також публічно висловлювали оптимізм щодо перспектив кампанії. Однак деякі люди з оточення президента вважають, що міністр оборони не зовсім чесно описує перебіг війни та постійно подає його у позитивному світлі.
«Гегсет уміє говорити президенту те, що той хоче почути», — сказав один із незалежних радників.
Речник Пентагону Шон Парнелл заявив The Atlantic, що Гегсет завжди надає президенту та керівництву Білого дому повну інформацію про оперативну ситуацію.
Він назвав твердження про протилежне «абсолютно хибними».
Гегсет також намагався зміцнити свої позиції перед президентом, розслідуючи витоки інформації до медіа. Минулого тижня він раптово звільнив одного з найвищих офіцерів Об’єднаного штабу, генерал-лейтенанта армії США Бретта Сильвію, який очолював управління планування. За словами посадовців, які працюють із Гегсетом, Сильвія не пройшов перевірки на поліграфі щодо розголошення інформації журналістам. Сам офіцер не коментував звинувачення.
У Білому домі заявили, що повністю довіряють Гегсету та Кейну. Речниця адміністрації Анна Келлі наголосила, що обидва посадовці узгоджують свої дії з місією президента.
Тим часом затягування війни посилює невдоволення Трампа через її вплив на перспективи Республіканської партії перед проміжними виборами. За оцінками співрозмовників The Atlantic, Білий дім дедалі більше усвідомлює, що республіканці можуть втратити контроль над Палатою представників, а також Сенатом. Трамп вважає, що війна з Іраном частково спричинила його політичні проблеми, і шукає винних серед тих, хто запевняв його у швидкій та вирішальній перемозі.
Минулого тижня Гегсет і Кейн представили Трампу та віцепрезиденту Джей Ді Венсу кілька варіантів подальших дій. На зустрічі також був присутній адмірал Бред Купер, командувач Центрального командування США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.
Серед можливих сценаріїв є удари тривалістю від кількох годин до кількох тижнів, збереження американської морської блокади Ормузької протоки із загрозою поновлення бойових дій або відмова від подальшої ескалації.
Прихильники відновлення ударів вважають, що економічний тиск на Іран працює, а нові військові дії можуть змусити Тегеран сісти за стіл переговорів. Один із варіантів передбачає атаки на іранську оборону та інфраструктуру, інший — кількаденну кампанію проти ядерної програми країни. Водночас такі удари можуть поставити під загрозу цивільне населення та, за оцінкою видання, порушити міжнародне гуманітарне право.
Навіть масштабна кампанія може не змусити Іран піти на поступки. Попередні удари США та Ізраїлю не послабили рішучість Тегерана, а подальші атаки можуть призвести до відповідних дій проти американських об’єктів і союзників у регіоні.
Вони також виснажать запаси боєприпасів США та можуть спричинити подальше зростання цін на нафту.
Президент поки не віддав наказу про поновлення ударів по Ірану, повідомили The Atlantic радники та представник адміністрації. Водночас країни Перської затоки намагаються запобігти новому повномасштабному конфлікту, побоюючись його руйнівних наслідків для регіону.
Дипломатичний радник президента Об’єднаних Арабських Еміратів Анвар Гаргаш заявив у неділю в Бахрейні, що країни регіону опинилися втягнутими в кризу, якої намагалися уникнути дипломатичними засобами, і шукають політичний вихід.
Міністр закордонних справ Єгипту Бадр Абдель Ати також застеріг від нового етапу бойових дій. За його словами, другий раунд буде «небезпечнішим, руйнівнішим і нічого не дасть».
За інформацією Bloomberg і Financial Times, затяжна війна, що триває понад вісім місяців, уже призвела до рекордного зростання цін на пальне у США та може дорого коштувати республіканцям на виборах. Водночас після голосування розглядають план масштабніших ударів по Ірану, які країни Перської затоки вважають загрозою подальшої дестабілізації.
