Міністерство оборони Молдови підготувало законопроєкт, який встановлює порядок запровадження, продовження та скасування стану облоги й стану війни. Документ також визначає повноваження державних установ, перелік спеціальних заходів, які можуть застосовуватися за таких обставин, а також права й обов’язки фізичних та юридичних осіб. Наразі законопроєкт проходить громадські консультації. Про це повідомляє IPN.
Чому хочуть оновити законодавствоНині порядок запровадження обох правових режимів регулює Закон № 212/2004. Він визначає процедури їх оголошення, повноваження державних органів, питання мобілізації та заходи, які можуть застосовуватися під час дії особливих режимів.
Новий законопроєкт має замінити чинну нормативну базу. У Міністерстві оборони вважають, що її потрібно оновити з огляду на зміни у сфері безпеки.
Як пропонують оголошувати стан війни та стан облогиОдна з ключових змін стосується процедури запровадження правових режимів у разі збройної агресії.
За чинним законодавством президент може запровадити стан війни, після чого має негайно поінформувати парламент.
Натомість новий законопроєкт передбачає, що глава держави оголошуватиме цей режим указом, який повинен бути скріплений підписом прем’єр-міністра.
Крім того, президент має повідомити парламент і скликати його, а також поінформувати Раду Безпеки ООН. Стан облоги, згідно із запропонованими змінами, оголошуватиме парламент.
За яких умов запроваджуватимуть особливі режимиСтан облоги пропонують вводити за безпосередньої загрози збройної агресії або інших серйозних дій чи загроз із чітко вираженою військовою складовою. Йдеться про ситуації, коли звичайних механізмів кризового управління недостатньо.
Такий режим матиме тимчасовий характер. Для нього передбачать окремі правила щодо строку дії, продовження та скасування.
Стан війни зможуть оголосити у разі збройної агресії проти Республіки Молдова, оголошення війни або попереднього повідомлення про проведення воєнних операцій.
Які спеціальні заходи передбачає законопроєктДокумент розширює перелік сфер, у яких можуть застосовуватися спеціальні заходи під час дії стану облоги або стану війни.
Зокрема, вони можуть стосуватися:
- захисту та функціонування критичної інфраструктури;
- роботи життєво важливих служб;
- фінансової та економічної системи;
- комунікацій і кібербезпеки;
- пересування людей і товарів;
- доступу населення до товарів і послуг першої необхідності.
Як зміниться координація державних органівОкремий блок документа присвячений розподілу повноважень між державними установами, які відповідатимуть за реагування на загрози.
Законопроєкт чіткіше розмежовує функції Національної ради безпеки, Верховного командування Збройних Сил і Генерального штабу оборони.
Водночас чинний закон передбачає, що на період дії стану облоги Вища рада безпеки перетворюється на Вищу раду оборони.
[read_more ids="376136"]
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х щоб бути в курсі найважливіших подій.
