Росія завершує будівництво масштабного радіолокаційного комплексу у своєму Калінінградському ексклаві, де зосереджені значні військові сили.
Цей об’єкт потенційно дасть Москві змогу відстежувати військову активність на значній частині території Європи, включаючи Україну.
Про будівництво повідомила німецька телерадіокомпанія «Deutsche Welle» (DW), посилаючись на супутникові знімки та оцінки експертів із питань безпеки.
За словами відставного литовського військового командира та експерта з безпеки Вайдо́таса Малініоніса, імовірна загоризонтна радіолокаційна станція (ЗГРЛС), розташована поблизу міста Гвардійськ, може мати дальність виявлення цілей близько 3 000 кілометрів.
Комплекс складається з трьох антенних секцій, кожна з яких має довжину понад 500 метрів і простягається над лісистою місцевістю. Як повідомляє DW, Росія офіційно не підтверджувала будівництво цього об’єкта.
За попередніми даними, система призначена для спостереження за віддаленими цілями та завчасного попередження про потенційні загрози.
Вона також може допомагати виявляти переміщення літаків і балістичних ракет,
а також перехоплювати супутникові комунікації.
«Мета і призначення цього радара - спостереження за віддаленими цілями та забезпечення можливостей раннього попередження», - сказав Малініоніс в інтерв’ю DW.
Водночас він додав, що наразі невідомо, чи введена система в експлуатацію.
Калінінград перетворюється на центр радіоелектронної боротьбиБританська газета «The Times» із посиланням на фінсько-польську компанію ICEYE, що працює у сфері космічних і оборонних технологій, повідомила, що основне призначення радіолокаційних систем полягає у виявленні та придушенні електронних сигналів.
За словами Малініоніса, можливості комплексу можуть також використовуватися для підтримки наступальних військових операцій - зокрема, для отримання інформації про потенційні цілі та відстеження пересування військ НАТО.
Латвійська геополітична аналітикиня Евія Дятковіца застерегла, що ця РЛС може допомогти Росії виявляти низьколітаючі об’єкти, що потенційно знижуватиме ефективність безпілотників, які дедалі активніше інтегруються в регіональні оборонні стратегії.
За даними німецької газети «Frankfurter Allgemeine Zeitung» (FAZ),
компанія ICEYE також ідентифікувала ще один великий комплекс із круговою антеною поблизу Черняховська - приблизно за 50 кілометрів від Гвардійська.
Як повідомляється, на території Калінінградської області розташовано понад 20 об’єктів радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби.
Супутникові знімки також виявили нові укриття для винищувачів на військовому аеродромі «Калінінград-Чкаловськ», а також позиції для мобільних зенітних ракетних комплексів С-400 поблизу Балтійська, повідомляє FAZ.
Дятковіца зазначила, що ці зміни свідчать про зростання стратегічного значення Калінінграда як для Росії, так і для НАТО.
«Географічне розташування Калінінграда та розміщений там ядерний арсенал дають Росії змогу створювати загрози для більшості європейських столиць», - сказала вона.
НАТО стикається зі зростанням загрози радіолокаційного спостереженняКалінінград - російський ексклав на узбережжі Балтійського моря, розташований між державами-членами НАТО Польщею та Литвою.
Його протяжність зі сходу на захід становить близько 200 кілометрів, а з півночі на південь - приблизно 100 кілометрів.
Протягом тривалого часу регіон залишається одним із ключових російських військових форпостів на східному фланзі Альянсу.
Малініоніс зазначив, що, за деякими оцінками, Росія може мати можливість розмістити в регіоні до 100 ядерних боєголовок. Водночас твердження про те, що частину з них уже розгорнуто в Калінінграді, досі не підтверджені.
Дятковіца вважає, що нарощування російської військової присутності має стати стимулом для європейських країн прискорити переозброєння та посилити механізми стримування НАТО.
Наприклад, Польща адаптує інфраструктуру морських вітроелектростанцій у Балтійському морі для підтримки розвідувальної діяльності НАТО.
Німеччина також розширює використання космічних засобів спостереження.
Оборонний концерн Rheinmetall співпрацює з компанією ICEYE над розробкою супутників із радарами із синтезованою апертурою (SAR).
Такі супутники здатні створювати детальні зображення переміщень військ і розташування військових об’єктів, зокрема вночі та за несприятливих погодних умов.
Запуск перших супутників запланований на початок 2027 року. Отримані дані мають використовуватися для підтримки східного флангу НАТО та німецької бригади, дислокованої в Литві.
Малініоніс наголосив, що європейським країнам необхідно адаптуватися до зростання військових спроможностей Росії. Водночас він звернув увагу на потенційну слабкість нової радіолокаційної системи - її надзвичайно великі розміри.
«Оскільки вона така величезна, це доволі легка мішень!» - сказав він в інтерв’ю DW.
