Влада Угорщини виконала обіцянку й оприлюднила дані про десятки тисяч осіб, які працювали інформаторами органів державної безпеки країни за часів комуністичного режиму (1945–1989 рр.).
Про це 4 листопада повідомляє видання The Insider.
Усі дані були опубліковані на окремому веб-сайті — Nyitottaktak.hu.
«Це архів з іменами понад 55 тисяч осіб, яких вербували (або намагалися завербувати) угорські спецслужби. Вони охоплюють період з 1944 по 1990 роки», — пише видання.
При цьому, як попереджають укладачі архіву, опубліковані дані є неповними, оскільки частина з них була втрачена або знищена, а сама мережа інформаторів у комуністичній Вегрії могла бути набагато ширшою.
При цьому, як пишуть угорські ЗМІ, найкоректнішим терміном для людей, які співпрацювали з органами комуністичної держбезпеки, буде не стільки «агент» чи «інформатор», а саме «людина з [агентурної — ред.] мережі».
Як пише The Insider, головна причина такої ситуації полягає в тому, що наявність людини в базі даних не обов’язково означає, що вона співпрацювала зі спецслужбами — вона могла або просто потрапити в їхнє поле зору,
або вони робили спроби вербування.
«На сайті доступний пошук за ім'ям та прізвищем особи. Він безкоштовний. За бажанням отримані файли можна завантажити у вигляді відсканованих документів», — повідомило видання.
Архіви були опубліковані після того, як у жовтні парламент Угорщини ухвалив відповідний закон. Більше того, їх оприлюднення було однією з передвиборчих обіцянок керівництва партії Тиса та нинішнього прем'єр-міністра Петера Мадяра.
Сам політик публічно назвав «великою помилкою» той факт, що архіви не опублікували документи ще в 1990-х роках — одразу після того, як комуністичний режим перестав існувати.
За день до оприлюднення архівів 3 листопада колишній угорський прем'єр Віктор Орбан на своїй сторінці у Facebook опублікував кілька звітів служби часів комуністичної держбезпеки — щодо себе та своєї дружини. Зокрема, серед них був звіт про «діяльність Віктора Орбана», в якому стверджувалося, що його «намагалися завербувати», але потім відмовилися від цієї ідеї.
Більше того, Орбан стверджував, що за ним і його дружиною «спостерігали, підсаджували інформаторів,
встановлювали пристрої для прослуховування на роботі, у квартирі, навіть у спальні».
Читайте також:
Мадяр: Якщо є бажання знищити ООН, нехай призначать Орбана Раніше британське видання The Guardian повідомляло, що ухвалення в Угорщині закону, який відкриває шлях до оприлюднення досьє на десятки тисяч інформаторів силових органів часів комуністичного режиму, згідно з соціологічними опитуваннями, підтримали понад дві третини населення Угорщини.
Спочатку оприлюднення було заплановано на річницю антирадянської революції 1956 року, але його перенесли на 4 листопада.
Раніше доступ до звітів про інформаторів комуністичних силових структур був обмежений дослідниками та родичами жертв. Тепер, на думку місцевих дослідників, завдяки новій онлайн-базі даних із можливістю пошуку колишня служба держбезпеки Угорщини стане найпрозорішою серед колишніх країн Східного блоку, писало видання The Guardian.
При цьому колишній політв'язень і президент Асоціації жертв комуністичного режиму Угорщини Міклош Кісс заявив виданню, що волів би, щоб Угорщина взяла приклад з Німеччини (Бундестаг відкрив доступ до досьє служби держбезпеки НДР «Штазі» у 1992 році — ред.) і оприлюднила досьє агентів раніше.
«Якби це сталося, на цей момент усе вже було б вирішено й забуто. Люди дізнаються, що зрадники були в кожній родині, у кожному районі та на кожній вулиці. Але що нам тепер з цим робити?», — сказав він у коментарі виданню.
