Європа зіткнулася з новою хвилею загроз цивільній авіації, яка за своїм характером може бути проявом масштабної гібридної операції. Причому для її проведення необов'язково мати вибухівку, диверсійні групи чи безпосередній доступ до літаків. Іноді достатньо анонімного електронного повідомлення, щоб запустити складний і дорогий механізм реагування цілих держав.
Лише 5 листопада 2026 року, за уточненими даними Reuters, повідомлення про мінування торкнулися щонайменше 27 пасажирських рейсів у Європі. Географія інцидентів охопила Францію, Італію, Польщу, Болгарію, Румунію, Іспанію, Чехію, Данію та інші країни. Аналогічні погрози надходили й попередніми днями, починаючи з 2 листопада.
Літак Aer Lingus, який прямував із Дубліна до Рима, перенаправили на французьку військову авіабазу Евре. Рейс Finnair із Гельсінкі до Рима супроводжували винищувачі італійських ВПС. Три літаки Ryanair, які летіли до Болгарії, супроводжувала військова авіація, а один із них перенаправили до Пловдива. Літак Wizz Air із Мілана до Варшави здійснив незаплановану посадку у Відні. Перевірки проводили також в аеропортах Праги,
Мадрида, Копенгагена та інших європейських міст.
Вибухових пристроїв під час проведених перевірок не виявили.
І тут виникає головне питання: якщо вибухівки немає, то що насправді відбувається?
На мою думку, ми спостерігаємо ситуацію, яка демонструє одну з найнебезпечніших особливостей сучасної гібридної війни: для завдання реальних збитків уже необов'язково здійснювати фізичне руйнування об'єктів критичної інфраструктури.
Анонімне повідомлення здатне змусити підняти винищувачі, змінити маршрути літаків, залучити поліцію та вибухотехніків, затримати пасажирів, порушити розклад авіакомпаній і створити додаткове навантаження на державні служби.
Фактично це асиметрична модель впливу, за якої мінімальні витрати потенційного організатора спричиняють непропорційно великі витрати сторони, що змушена реагувати.
ЧИ Є ТУТ РОСІЙСЬКИЙ СЛІД?
Це питання цілком закономірне. Однак професійний аналіз вимагає чітко відокремлювати встановлені факти від оперативних версій та аналітичних припущень.
За інформацією Reuters, AFP та італійських медіа, частина погроз, надісланих авіаційним структурам Рима та Софії,
була підписана від імені "Бійців Чоловічої держави" — назви, пов'язаної з російським ультраправим рухом "Мужское государство", заснованим Владиславом Поздняковим у 2016 році.
Цей рух відомий радикальною ідеологією, використанням екстремістської символіки та агресивними інформаційними кампаніями. У 2021 році його визнали екстремістською організацією навіть у самій росії.
Водночас Поздняков заперечив причетність до нинішніх погроз. Незалежного підтвердження того, що повідомлення справді надсилали представники цього середовища, наразі немає.
Отже, це може бути справжній слід виконавців, використання чужої назви або навмисна спроба спрямувати розслідування хибним шляхом.
Проте російську версію не можна відкидати, враховуючи загальний контекст безпекових подій у Європі.
6 березня 2026 року Eurojust оприлюднив результати міжнародного розслідування диверсій із самозаймистими посилками, які у 2024 році спричиняли пожежі в логістичних мережах Німеччини, Польщі та Великої Британії. Один із пакунків загорівся в аеропорту Лейпцига незадовго до завантаження на літак.
У межах розслідування було встановлено 22 підозрюваних у Литві та Польщі.
За версією слідства, вони могли діяти в інтересах російської військової розвідки.
Це вже не абстрактні припущення про можливості москви, а конкретне міжнародне кримінальне розслідування, яке демонструє характер і потенційний масштаб диверсійної загрози для європейської логістики.
Більше того, 8 жовтня 2026 року Рада ЄС продовжила санкції проти осіб та організацій, відповідальних за дестабілізаційну діяльність росії за кордоном, до 9 жовтня 2027 року. У відповідному рішенні прямо зазначено продовження та посилення російської гібридної активності.
Отже, ми маємо задокументовані випадки підривної діяльності, яку європейські правоохоронні структури пов'язують із російськими спецслужбами. Однак це ще не доводить причетності Кремля до конкретних повідомлень про мінування 5 листопада.
ЯКОЇ МЕТИ МОЖУТЬ ПРАГНУТИ ОРГАНІЗАТОРИ?
Якщо ця хвиля погроз є скоординованою операцією, її мета може бути значно ширшою за звичайне залякування пасажирів.
Насамперед ідеться про економічне та ресурсне виснаження. Кожна перевірка, незапланована посадка або залучення військової авіації потребує коштів,
часу та людських ресурсів. У разі систематичного повторення таких інцидентів їхня сукупна вартість може стати суттєвою.
Друга потенційна мета — перевірка стійкості систем безпеки. Організатори можуть спостерігати за швидкістю реагування, координацією цивільних і військових служб, особливостями взаємодії між державами та механізмами ухвалення рішень. Це не доведена мета нинішніх погроз, але цілком обґрунтована версія для перевірки.
Третя — психологічний тиск. Коли людина починає сприймати звичайний авіапереліт як потенційну небезпеку, порушується базове відчуття безпеки. Саме на цьому часто будується ефект терористичного залякування.
Четверта — створення недовіри до державних інституцій. Повторювані інциденти можуть породжувати сумніви щодо ефективності правоохоронних органів, військових і спеціальних служб навіть тоді, коли вони діють професійно та відповідно до встановлених процедур.
І нарешті, один із найнебезпечніших довгострокових наслідків — звикання до неправдивих тривог. Система, яка постійно реагує на фальшиві повідомлення, ризикує поступово втрачати належну чутливість до справжніх загроз.
Окремої уваги заслуговує той факт, що нинішні авіаційні інциденти збіглися за часом із кібератаками на холодильне обладнання супермаркетів у кількох європейських країнах та системи, пов'язані із французькою службою крові.
Прямого зв'язку між цими подіями не встановлено. Однак їхня одночасність потребує аналізу з погляду можливих комплексних гібридних операцій проти цивільної інфраструктури.
ЯКОЮ МАЄ БУТИ ВІДПОВІДЬ ЄВРОПИ?
Єврокомісія вже активувала механізм обміну інформацією з питань авіаційної безпеки між державами-членами ЄС.
Єврокомісар з питань транспорту Апостолос Дзідзікостас наголосив, що робити остаточний висновок навіть про взаємозв'язок усіх інцидентів поки зарано.
Це професійно обґрунтована позиція. Спеціальні служби повинні встановлювати не політично зручного винуватця, а реального організатора.
Необхідно зіставити цифрові сліди, походження електронних повідомлень, можливі спільні шаблони, часову синхронізацію та зв'язки між потенційними виконавцями. Водночас неприпустимо послаблювати процедури авіаційної безпеки лише тому, що попередні погрози виявилися неправдивими.
Для України ці події мають окреме значення.
Ми давно спостерігаємо, як росія поєднує військовий, інформаційний, диверсійний та психологічний вплив. Європейським партнерам необхідно враховувати український досвід протидії таким загрозам, не підміняючи ним доказову роботу.
Водночас говорити про параліч європейської авіації було б перебільшенням. Переважна більшість рейсів виконується у звичайному режимі.
Небезпека полягає не в масштабі фактичного припинення польотів, а в можливості систематично порушувати роботу цивільної інфраструктури дешевими, дистанційними та анонімними засобами.
МІЙ ВИСНОВОК.
Події 2–5 листопада демонструють серйозну вразливість сучасних транспортних систем перед масовими анонімними погрозами.
Організований характер цієї хвилі залишається предметом розслідування, а російський слід — обґрунтованою версією для перевірки, а не встановленим фактом.
Якщо причетність російських державних структур буде доведена, цей епізод стане ще одним прикладом того, як москва може переносити протистояння із Заходом у сферу повсякденного життя європейців, не вдаючись до відкритої військової агресії проти держав НАТО.
Проте головний висновок ширший за питання про конкретного виконавця.
У сучасній гібридній війні необов'язково підривати літак, щоб завдати шкоди авіаційній системі. Іноді достатньо змусити десятки літаків і тисячі людей діяти так, наче вибух уже неминучий.
Саме тому захист Європи сьогодні починається не лише з нарощування військових можливостей, а й зі здатності держав спільно виявляти, розслідувати та нейтралізувати загрози, які залишаються нижче порогу відкритої війни.
Фактична основа огляду (станом на 6 листопада 2026 року): повідомлення Reuters і AFP від 5 листопада 2026 року про хвилю погроз європейським авіарейсам; інформація італійських медіа щодо змісту окремих повідомлень; заява єврокомісара Апостолоса Дзідзікостаса від 5 листопада; офіційні матеріали Eurojust від 6 березня 2026 року про розслідування диверсій із самозаймистими посилками; рішення Ради ЄС від 8 жовтня 2026 року щодо продовження санкцій за дестабілізаційну діяльність росії.
Першоджерело: Facebook сторінка автора
