Міністерство транспорту Росії запропонувало дозволити авіакомпаніям і надалі експлуатувати літаки, повернення яких вимагали іноземні лізингові компанії після початку повномасштабного вторгнення Москви в Україну.
Відповідний проєкт передбачає продовження чинного режиму ще на два роки - до кінця 2028 року. Про це в п’ятницю, 6 листопада, повідомило видання «Ведомости», ознайомившись із документом.
Асоціація експлуатантів повітряного транспорту Росії вже розіслала цю пропозицію авіаперевізникам і очікує на їхні відповіді до 17 листопада.
Якщо уряд схвалить ініціативу, після завершення чинного режиму наприкінці 2026 року авіакомпанії зможуть і надалі страхувати, ремонтувати та обслуговувати орендовані літаки й авіадвигуни за російськими правилами.
Москва запровадила ці правила в березні 2022 року, коли іноземні лізингові компанії зажадали повернення своїх літаків, а західні виробники припинили постачання запчастин і надання технічної підтримки.
Нові заходи дозволили російським авіаперевізникам залишити у своєму розпорядженні повітряні судна, орендовані до початку вторгнення,
зокрема літаки Boeing, Airbus та Embraer.
Перереєстрація цих літаків у Росії також порушила питання відповідальності за їхню безпеку.
Відповідно до Чиказької конвенції, цивільне повітряне судно може бути зареєстроване лише в одній країні одночасно. Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) оскаржила рішення Росії зареєструвати літаки, які водночас залишалися в реєстрах інших країн.
Унаслідок цього за нагляд за безпекою тих самих повітряних суден фактично відповідали органи двох держав.
Як російським авіакомпаніям вдається підтримувати експлуатацію західних літаківВоєнні правила дозволили російським авіакомпаніям зберегти свої авіапарки, однак проблему постачання запчастин це не розв’язало.
За даними аналізу митної документації, проведеного Reuters, у період із травня 2022-го до червня 2023 року російські авіакомпанії та їхні підрозділи з технічного обслуговування отримали авіаційні компоненти щонайменше на 1,2 мільярда доларів.
Допомогу в їхньому постачанні надавали посередники з Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Китаю та країн Центральної Азії.
Москва також намагалася отримати літаки разом з екіпажами та послугами з технічного обслуговування.
У вересні міністр транспорту Андрій Нікітін заявив, що Росія звернулася до В’єтнаму з пропозицією такої угоди.
У галузі авіаперевезень ця модель відома як «мокрий лізинг» (wet lease) - оренда повітряного судна разом з екіпажем, технічним обслуговуванням і страхуванням.
За словами Нікітіна, в’єтнамські посадовці розглядають російську пропозицію.
Раніше Москва зверталася з подібними запитами й до кількох інших країн, зокрема Ефіопії. Однак її уряд заявив, що не може зобов’язати національну авіакомпанію передавати літаки в оренду російським перевізникам.
Російський пасажирський літак на заміну досі проходить випробуванняОднією з моделей, на яку покладає надії Москва, є російський пасажирський літак «Яковлєв МС-21», конструкцію якого переробили для заміни імпортних компонентів вітчизняними аналогами.
3 серпня перший серійний літак МС-21-310 у новій конфігурації здійснив свій перший політ із території Іркутського авіаційного заводу. Про це повідомив державний виробник «Ростех».
Під час польоту пілоти-випробувачі провели в повітрі одну годину 23 хвилини.
Літак піднявся на висоту 6 000 метрів і розвинув приладову швидкість 600 кілометрів на годину.
Пілоти перевіряли керованість повітряного судна та роботу систем російського виробництва.
Сертифікаційні випробування на той час ще тривали, тоді як виробник готував першу партію з 18 літаків.
Пропозиція російського Мінтрансу свідчить про те, наскільки довго Москва розраховує покладатися на наявний авіапарк.
Минуло вже понад чотири роки відтоді, як Росія дозволила своїм авіакомпаніям залишити орендовані літаки, а тепер країна просить продовжити це право ще на два роки - поки вітчизняні виробники намагаються довести нові повітряні судна до етапу повноцінної комерційної експлуатації.
