Країни-кандидати мали б одностайно просити Європейський Союз змінити внутрішні правила щодо того, як він приймає заперечення на етнічних підставах, заявив румунський фахівець зі стратегічних комунікацій Руфін Замфір, який працює з молдовською владою, під час панельної дискусії Мости замість стін на форумі Re: Open Zakarpattia 2026.
За його словами, щоразу, коли держава-член подає скаргу щодо інтеграції країни-кандидата, ЄС мав би просити її чітко показати, якою є реальна ситуація з правами меншин у цій країні. Далі, на думку Замфіра, ЄС має моніторити, чи ця ситуація реальна і чи вона змінюється в бік розв’язання.
«А потім — щоб ЄС забороняв повторні заперечення на тих самих етнічних підставах, якщо ці питання вже було розв’язано протягом періоду моніторингу. Ось про що країни-кандидати мали б одностайно просити Європейський Союз», — сказав він.
Замфір зазначив, що це погляд із Республіки Молдова, який враховує не лише випадок України, а й Північну Македонію та Чорногорію, яка нині стикається з блокуванням на шляху до членства. Молдова, за його словами, «поки що» не стикається з опором на своєму шляху.
Читайте також:
Молдова обігнала Україну на шляху до ЄС, в Брюсселі це вже визнали — ЗМІ Водночас Замфір застеріг Київ від того, щоб укладати угоду на зразок румунського Снагівського консенсусу щодо європейської інтеграції. За його словами, для Румунії це було політичне рішення про кінцеву мету, тоді як від Києва зараз вимагають управляти відносинами з усіма сусідами. «Це значно складніша ситуація, ніж та, в якій була Румунія», — пояснив він.
Замфір також розкритикував підхід, за якого в Румунії обговорюють права румунської меншини в Україні, лише чекаючи на рішення від Києва. «Питати румунську меншину в Україні лише про те, що для неї зробив Київ, і не питати, чого вона хоче від Бухареста, — це шкодить розмові», — сказав він.
Крім того, Замфір хотів би бачити більше спільних українських і румунських медіа принаймні в прикордонні, які висвітлювали б ті самі теми обома мовами. Так, за його словами, громади поблизу кордону бачили б, що суспільства двох країн можуть співпрацювати і мають спільні виклики.
