За кордоном

Таємне проникнення в квартири та злам комп'ютерів: Німеччина розширює права спецслужб

Німецькі спецслужби отримають значно ширші повноваження, зокрема можливість таємно проникати до житла, зламувати комп'ютери та проводити кібероперації проти потенційних загроз. Бундестаг підтримав масштабну реформу розвідки, однак опозиція попереджає про небезпеку появи структур із повноваженнями таємної поліції.

Про це пише Бундестаг.

У Німеччині схвалили масштабне розширення можливостей розвідувальних служб, яке дозволить їм не лише збирати інформацію, а й активно втручатися в діяльність осіб та організацій, яких вважають загрозою національній безпеці.

За відповідний законопроєкт проголосували 309 депутатів Бундестагу. Проти виступили 190 парламентарів, ще 71 утримався.

Правляча коаліція ХДС/ХСС та Соціал-демократичної партії пояснює необхідність реформи зростанням загроз із боку іноземних держав. Серед основних джерел небезпеки німецька влада називає Росію, Китай та Іран.

У Берліні вважають, що традиційних методів розвідувальної роботи вже недостатньо для протидії шпигунству, диверсіям і гібридним атакам. Тому спецслужбам пропонують надати інструменти для активного втручання в діяльність потенційних противників.

Однією з найбільш суперечливих змін стало розширення повноважень Федерального відомства з охорони конституції (BfV), яке відповідає за внутрішню безпеку країни.

За визначених законом умов його співробітники зможуть таємно проникати до квартир та офісів. Такі операції дозволятимуть для отримання розвідувальної інформації, встановлення засобів спостереження або доступу до електронних пристроїв.

Крім того, спецслужби отримають можливість втручатися в роботу комп'ютерних систем. Зокрема, йдеться про дистанційний злам пристроїв та встановлення програмного забезпечення для прихованого збору інформації.

Нові повноваження також передбачають можливість змінювати або видаляти дані, блокувати інтернет-трафік і перенаправляти цифрові потоки.

За певних обставин розвідувальні органи зможуть порушувати роботу технічної інфраструктури структур, які становлять загрозу безпеці Німеччини.

Водночас право затримувати людей та проводити відкриті обшуки залишатиметься за поліцією. Спецслужби отримують нові оперативні можливості, але не всі повноваження правоохоронних органів.

Значно розшириться й діяльність Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND),

яка працює переважно за кордоном.

Їй дозволять проводити активні кібероперації проти іноземних загроз. Зокрема, розвідники зможуть проникати до інформаційних систем підприємств, пов'язаних із виробництвом безпілотників або хімічної зброї.

Метою таких операцій може бути не лише отримання секретної інформації, а й порушення роботи відповідних об'єктів.

Також BND зможе виводити з ладу сервери хакерських угруповань, пов'язаних з іноземними державами, та цифрову інфраструктуру мереж дезінформації.

Окремі зміни стосуються зберігання розвідувальної інформації. Німецькій зовнішній розвідці дозволять накопичувати отримані за кордоном дані без попереднього перегляду протягом установлених строків.

Зокрема, зміст повідомлень можна буде зберігати до шести місяців. Для метаданих передбачили значно довший період — до 13 місяців.

Метадані містять відомості про те, хто, коли та з ким контактував, але не розкривають самого змісту спілкування. Їхній аналіз допомагає встановлювати зв'язки між людьми та виявляти закономірності в діяльності підозрюваних структур.

Ще одне резонансне нововведення стосується залучення неповнолітніх до розвідувальної діяльності.

У виняткових випадках Федеральне відомство з охорони конституції зможе вербувати конфіденційних інформаторів віком 16–17 років.

Йдеться про підлітків, які мають доступ до середовища, за яким спостерігають спецслужби. Зокрема, це можуть бути екстремістські або терористичні угруповання.

Водночас німецьким розвідникам дозволять активніше використовувати штучний інтелект для оброблення великих масивів інформації.

Алгоритми зможуть аналізувати дані, знаходити приховані зв'язки між ними та допомагати встановлювати осіб, які можуть бути причетними до небезпечної діяльності.

Також передбачене використання технологій біометричного зіставлення зображень. Спецслужби зможуть порівнювати фотографії людей зі світлинами, доступними в інтернеті.

Ці інструменти планують застосовувати для швидшої ідентифікації осіб, пов'язаних з іноземними розвідувальними структурами або іншими потенційними загрозами.

Розширення повноважень супроводжуватиметься додатковими механізмами контролю. За законністю найбільш чутливих операцій стежитиме Незалежна контрольна рада.

Вона перевірятиме окремі заходи спецслужб ще до їх проведення та контролюватиме дотримання правил роботи з персональними даними.

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав ухвалені зміни «реформою століття». За його словами, країні необхідні розвідувальні відомства, які матимуть не лише інформаційні, а й повноцінні оперативні можливості.

Однак опозиція виступила з різкою критикою нових правил. Представниця Лівої партії Клара Бюнгер заявила, що реформа ставить під загрозу історичне розмежування повноважень поліції та спецслужб.

На її думку, розвідка може отримати можливість виконувати функції правоохоронних органів без звичних процедур і гарантій прозорості.

Критики також побоюються порушення права на приватність через таємне проникнення до осель, встановлення шпигунських програм і втручання в особисті цифрові пристрої громадян.

Уряд запевняє, що такі інструменти застосовуватимуть лише за визначених законом умов, а найбільш серйозні втручання проходитимуть незалежну перевірку.

Реформа відбувається на тлі зростання кількості випадків шпигунства в Німеччині. За даними Financial Times, протягом 2025 року німецькі органи зафіксували 474 випадки політичного та технологічного шпигунства.

Німецький уряд розраховує, що розширення оперативних повноважень дозволить спецслужбам самостійніше реагувати на загрози та зменшить залежність країни від розвідувальної інформації союзників.

Джерело, рада, Оселя, атака, реформа

Читайте ще