За кордоном

Після серії пограбувань музеї в Європі балансують між заходами безпеки та доступністю для відвідувачів

Масштабне пограбування Лувра в ніч на 22 березня стало одним із цілої серії крадіжок із музеїв у Франції, Італії та Іспанії. Це викликає побоювання, що злочинці дедалі частіше обирають мішенями невеликі заклади, які мають менше ресурсів для захисту цінних колекцій, пише Reuters.

«Саме тут ми спостерігаємо так званий “ефект Лувра”», — сказав Марк Балселлс, дослідник із Барселони, який спеціалізується на злочинах проти культурної спадщини. «Якщо Лувр виявився такою легкою мішенню для пограбування, уявіть собі, що може статися з крихітним музеєм у сільській місцевості або невеликому містечку».

У серпні з музею в його рідному сицилійському місті зникли твори Антонелло да Мессіна, а наступного місяця з Кань-сюр-Мер на Французькій Рив’єрі було викрадено дві картини Ренуара.

В Іспанії злодії викрали сотні історичних золотих монет із музеїв у Бадахосі та Альбасете, а також винесли скарби бронзової доби з Вільєни, неподалік від Аліканте.

Опитування, проведене у 2024 році Міністерством культури Франції, показало, що лише кожна четверта культурна установа мала план дій у надзвичайних ситуаціях та план запобігання ризикам,

а майже половина не мала систем відеоспостереження.

У звіті французького парламенту, опублікованому в травні, зазначалося, що музеям бракує ресурсів і підготовки для належного захисту творів мистецтва та артефактів.

В Італії ця проблема ускладнюється тим, що культурна спадщина країни розподілена між сотнями міст і установ — це спадщина багатовікового роздробленого правління.

«Саме це й робить нашу систему унікальною: твори залишаються в тих місцях, де вони були створені», — сказала Антонелла Пінна, президент італійського комітету Міжнародної ради музеїв. «Але нам потрібно ускладнити життя злочинцям».

Рада спільно з Міністерством культури Італії та карабінерами розробила рекомендації щодо забезпечення безпеки музеїв, опубліковані у 2015 році, однак, за словами Пінни, одних лише технологій недостатньо.

«Якщо спрацює сигналізація, хтось повинен переконатися, що на місце виїхали відповідні служби», — сказала вона.

Після пограбування Лувра співробітники підрозділу карабінерів з охорони культурної спадщини рекомендували встановити більше камер, продовжити термін зберігання записів з камер відеоспостереження та посилити контроль за сумками та об’ємним одягом.

«Ми негайно виконали ці рекомендації», — сказала агентству Reuters радниця з питань культури Франческа Меркаті в тосканському містечку Сансеполькро.

За даними національного статистичного агентства ISTAT, в Італії налічується понад 4 400 музеїв та аналогічних установ. В Іспанії налічується близько 1 500 музеїв, а у Франції — понад 1 200 установ, що мають офіційний статус «Musees de France», а також сотні невеликих колекцій.

Забезпечення безпеки такої розгалуженої мережі становить особливу складність для невеликих установ, які залежать від місцевого фінансування.

Флоренс Імбер, консультантка з питань безпеки культурних установ із Парижа, зазначила, що 85% невеликих французьких музеїв перебувають у віданні місцевих органів влади, які мають обмежені фінансові ресурси.

«Бюджет — ключ до перемоги в цій війні», — сказала вона.

Для директорів музеїв і представників культурних відомств завдання полягає в тому, як посилити заходи безпеки, не відгороджуючи колекції від місцевого населення і не погіршуючи враження відвідувачів.

«Зрештою, музеї мають залишатися легкодоступними», — сказав Імберт. «Люди повинні мати можливість увійти, не проходячи 50 перевірок безпеки».

У серпні карабінери виявили три твори мистецтва, викрадені з музею в Пармі, у картонній коробці, захованій у квартирі. У зв’язку з крадіжкою було заарештовано п’ятьох громадян Молдови.

Слідчі повідомили, що, судячи із записів прослуховування телефонних розмов, підозрювані безуспішно намагалися знайти покупців у Східній Європі та Росії.

Культура, Дія, Перемога, Спадщина, Заклад

Читайте ще