За кордоном

Зміна курсу: чому відсторонення Вейнса може загострити конфлікт між США та Іраном

16 лис•Newssky.com.ua

Політичні тектонічні зрушення у Вашингтоні, що призвели до відсторонення віцепрезидента США Джей Ді Вейнса від іранського досьє, викликали хвилю занепокоєння серед аналітиків та політиків. Цей крок, який президент Дональд Трамп пояснив необхідністю Вейнса зосередитися на внутрішніх проблемах, може не лише переформатувати американську зовнішню політику, а й значно збільшити ризики ескалації у війні зі США та Ізраїлем проти Ірану. На тлі триваючого конфлікту, що вже змінив геополітичний ландшафт регіону, Тегеран уважно стежить за кожним сигналом з Вашингтона, намагаючись розшифрувати справжні наміри Білого дому. Новий поворот у війні з Іраном: Відсторонення Вейнса

Рішення президента Дональда Трампа відсторонити віцепрезидента Джей Ді Вейнса від переговорів з Іраном, оголошене у четвер у дописі на Truth Social, стало несподіванкою для багатьох. Трамп заявив, що угода з Іраном більше не є пріоритетом для його адміністрації, і доручив Вейнсу зосередитися на боротьбі з ”корупцією” Демократичної партії на внутрішньому фронті. Цей крок інтерпретується як багатошаровий сигнал,

що може мати глибокі наслідки для динаміки відносин між США та Іраном, які вже перебувають у стані відкритого конфлікту з 28 лютого 2026 року.

Джей Ді Вейнс, віцепрезидент США, вважався Тегераном однією з більш прагматичних фігур в адміністрації Трампа, що виступав за дипломатичне вирішення конфлікту, зважаючи на зростаючі економічні витрати для американських громадян та опозицію до війни, що відображалася в опитуваннях громадської думки. Він був головним перемовником США у контактах з Іраном, і його відсторонення викликало занепокоєння, що це може зменшити шанси на переговори та збільшити ймовірність подальшої ескалації. Професор міжнародних відносин Тегеранського університету Насер Хадіан (Nasser Hadian) зазначив, що, перенаправляючи Вейнса на питання внутрішньої корупції, Трамп насамперед сигналізує про конфронтацію з демократами після їхніх значних перемог над Республіканською партією на проміжних виборах. Хадіан, який є професором політичних наук та міжнародного права в Тегеранському університеті та має значний досвід у дослідженні сучасної іранської політики та ядерної програми Ірану,

підкреслив, що це також може слугувати інтересам Ізраїлю, який, за повідомленнями, прагне нових ударів по Ірану.

Коріння конфлікту: ”Війна США-Ізраїлю проти Ірану”

Конфлікт, який джерела називають ”війною США-Ізраїлю проти Ірану”, розпочався 28 лютого 2026 року з сотень авіаударів, завданих США та Ізраїлем по цілях по всьому Ірану. Ці удари включали ліквідацію Верховного лідера Алі Хаменеї та кількох інших іранських чиновників. Війна стала продовженням ”Дванадцятиденної війни” у червні 2025 року та спорадичних боїв під час близькосхідної кризи, спричиненої війною в Газі, що розпочалася 2023 року. США звинуватили Іран у розбудові ядерної та ракетної програм, тоді як Іран звинуватив США у дезінформації.

У відповідь на атаки Іран заблокував торгівлю через Ормузьку протоку, що призвело до безпрецедентної глобальної паливної кризи, високої інфляції та зростання вартості життя в усьому світі. З того часу Іран наполягає на отриманні дозволу на прохід суден через протоку і атакує ті, що не дотримуються цього правила. США, у свою чергу, запровадили морську блокаду іранських портів та надають військову підтримку танкерам,

що використовують цей водний шлях.

Дипломатичний глухий кут: Вейнс та його спроби

Вейнс, як головний перемовник, підтримував переговорне вирішення війни, що було обумовлено зростаючими економічними витратами для американців та опозицією до війни, виявленою в опитуваннях. Він був підтриманий посланцями Трампа Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом, коли в червні 2026 року він вів переговори щодо нині недіючого меморандуму про взаєморозуміння з Іраном, який ненадовго призупинив війну та відновив судноплавство в Ормузькій протоці. Однак, за повідомленнями, Трамп приватно ставив під сумнів червневу рамкову угоду, стверджуючи, що вона дала Ірану час відновитися та генерувати доходи від нафти до запровадження морської блокади США.

Наприкінці жовтня Вейнс написав листа до Мохсена Резаї (Mohsen Rezaei), секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану, на тлі посилення регіональних посередницьких зусиль для подолання розбіжностей між сторонами. Спочатку Резаї описав тон послання як позитивний, але вже минулого тижня він назвав заяви про прогрес та можливу пряму зустріч з Вейнсом ”фейковими новинами про уявні переговори”.

Відсторонення Вейнса сталося після того, як він публічно звинуватив війну в Ірані у нищівній поразці республіканців на проміжних виборах 2026 року. Це викликало припущення, що його відсторонення може бути пов’язане з його бажанням дистанціюватися від непопулярного конфлікту напередодні можливої президентської кампанії 2028 року.

Тегеранський погляд: Недовіра та вимоги

Іранські лідери з недовірою ставляться до надійності будь-яких потенційних угод з Вашингтоном. Мохаммад Салех Седгіан (Mohammad Saleh Sedghian), директор Арабського центру іранських досліджень, зазначив, що навіть якщо уявити, що Резаї сяде за стіл переговорів з Вейнсом і досягне угоди, немає гарантій, що Трамп її виконає. Седгіан, який є експертом з іранської політики та безпеки, підкреслив, що атмосфера недовіри між двома сторонами ускладнює перспективи угоди.

Тегеран висуває сім умов та чітку послідовність поступок для припинення війни, які, схоже, є неприйнятними для США. Ці умови включають припинення військових та ворожих дій на всіх фронтах (особливо в Лівані), розморожування іранських коштів,

припинення морської блокади США іранських портів, припинення втручання США у внутрішні справи Ірану, припинення співпраці США з групами, які Іран описує як опонентів Ісламської революції, припинення всіх атак США на іранську територію та зняття економічних санкцій. Іран також наполягає на компенсації за військові збитки та гарантіях проти майбутніх атак.

Економічний тиск та ескалація в Ормузькій протоці

Вашингтон вважає, що його тактика економічного тиску, морської блокади, збоїв у наземних кордонах, повітряних обмежень та ізолюючих санкцій працює. Новий звіт Міністерства фінансів США підтверджує, що блокада та санкції значно впливають на іранську економіку. Це призводить до зростання цін, дефіциту товарів та обмежень на фінансові операції, що глибоко відчувається пересічними громадянами Ірану. Проте, як зазначає Седгіан, поточний стан ”ні війни, ні переговорного вирішення” є дуже небезпечним, і блокада значно підвищує витрати для іранського народу.

Напруженість в Ормузькій протоці, життєво важливому водному шляху для світових енергоносіїв, продовжує зростати.

Іранський Корпус вартових ісламської революції (КВІР) та регулярна армія окремо заявили про кілька нових інцидентів, коли судна натрапляли на морські міни або були уражені снарядами після спроб пройти ”несанкціонованими” маршрутами. Згідно з останнім щотижневим звітом Служби морських торговельних операцій Великої Британії (UKMTO), за тиждень було зафіксовано вісім інцидентів у протоці та навколо неї, переважно на південному маршруті поблизу Оману. Крім того, кількість транзитних перевезень через протоку залишається приблизно на 65% нижче доконфліктного рівня.

Насер Хадіан вважає, що іранські керівники не терпітимуть поточної ситуації нескінченно. Він застерігає, що чим сильнішою стає блокада, включаючи морський тиск та збої на наземних кордонах і в авіасполученні, тим вірогіднішою стає війна.

Майбутні сценарії: Ескалація чи глухий кут?

Відсторонення Вейнса, за словами Хадіана, не змінить радикально поточну ситуацію, оскільки Вашингтон вірить, що його тактика економічного тиску на Тегеран може змусити його піти на поступки. Проте, консервативна газета Farhikhtegan заперечує зображення Вейнса як справжнього противника війни,

стверджуючи, що дипломатія, військова сила та економічний тиск зрештою слугують спільній меті США – примусити Іран прийняти їхні умови.

На тлі цих подій, інші американські чиновники, такі як міністр оборони Піт Хегсет (Pete Hegseth), який зіткнувся з голосуванням за імпічмент через його роль у війні, та командувач Центрального командування Бред Купер (Brad Cooper), за повідомленнями, виступають за відновлення військових дій проти Ірану. Сенатор Марко Рубіо (Marco Rubio), тим часом, назвав іранську владу ”божевільною” за їхні вимоги щодо припинення війни, але також визнав вартість повномасштабної війни і прагне перемогти шляхом посилення економічного тиску та ізоляції всіх іранців.

Поточна ситуація ”ні війни, ні миру” створює величезні ризики. З одного боку, Тегеран, схоже, не готовий поступитися своїми вимогами, посилаючись на суверенітет та національні інтереси. З іншого боку, Вашингтон, попри внутрішні розбіжності та політичні наслідки війни, продовжує вірити у ефективність економічного тиску. Без надійного посередництва та готовності обох сторін до компромісів, регіон залишається на порозі подальшої ескалації, яка може мати непередбачувані наслідки для світової економіки та безпеки.

Джерела

1. Al Jazeera. How does Iran view shift in US approach after JD Vance ordered away? 14 Nov 2026.

2. Wikipedia. 2026 Iran war.

3. CNA. Iran reports three incidents of oil tankers hit by mines in Hormuz. 14 Nov 2026.

4. Al Jazeera. Iran Sets Seven Conditions for Ending War, Demands Wider Regional De-escalation. 10 Nov 2026.

5. Nation Thailand. Iran reports three tankers damaged in Hormuz on November 5. 06 Nov 2026.

блокада, курс, Червень, Джерело, Сигнал

Читайте ще