За кордоном

Іран атакує дронами країни Перської затоки та погрожує розширити удари, — CNN

16 лис•шелтер

Про це йдеться в аналітичному матеріалі CNN.

За останні дні Іран здійснив дві спроби атак безпілотниками на Бахрейн, де розташовані важливі американські військові об'єкти. Армія оборони країни повідомила про перехоплення та знищення кількох іранських дронів. Раніше Корпус вартових ісламської революції заявив про удар по американській вертолітній базі в Бахрейні, назвавши його відповіддю на дії США.

На тлі загострення посольство США в Бахрейні закликало американських громадян бути особливо обережними. Дипломати попередили про можливі нові атаки, скасування авіарейсів та обмеження повітряного сполучення.

Тегеран також посилив риторику щодо сусідніх держав. Причиною невдоволення Ірану стали, зокрема, пропозиції Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, яка об'єднує шість країн, вимагати від нього компенсації за завдані під час конфлікту збитки.

В іранському МЗС заявили, що держави Перської затоки самі сприяли військовим діям проти Ірану, надаючи свій повітряний простір і територію для операцій противників Тегерана. Також там пригрозили сусідам не повертатися до конфліктів минулого.

Окрім атак безпілотниками, Іран посилює тиск на судноплавство в Перській затоці. Тегеран майже щодня повідомляє про нібито мінування танкерів, які намагаються пройти Ормузькою протокою. Водночас не всі такі повідомлення отримали незалежне підтвердження.

Це відбувається на тлі економічних проблем самого Ірану. Через американську блокаду та міжнародні санкції країна фактично втратила можливість експортувати значні обсяги власної нафти. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у жовтні експорт нафти з країн Перської затоки, за винятком Оману, становив 18,4 млн барелів на добу. Це приблизно на 26% менше за довоєнний показник.

Іран вимагає від США припинити блокаду, поступово скасувати міжнародні санкції та розморозити мільярди доларів своїх активів. Однак Дональд Трамп, схоже, розраховує, що подальший економічний тиск змусить Тегеран пом'якшити вимоги.

Американський президент заявив, що відклав подальші дії на прохання країн, які США прагнуть захистити. Водночас він відкинув необхідність укладати нову угоду з Іраном, заявивши, що час для цього минув.

Тим часом економічна ситуація всередині Ірану погіршується.

У країні фіксують перебої з постачанням пального, а на автозаправках утворюються довгі черги. У портовому місті Бандар-Аббас місцеві жителі навіть перекривали рух на знак протесту через нестачу пального.

Попри це, іранська влада не демонструє готовності до поступок. Зокрема, речник МЗС Ірану відкинув можливість обговорення тимчасового припинення збагачення урану під час потенційних переговорів із Вашингтоном.

Спікер іранського парламенту Мохаммед Багер Галібаф також попередив США, що в разі нової військової операції Іран сам визначатиме географію бойових дій. Тегеран раніше заявляв про готовність розширити перелік цілей на регіональну інфраструктуру, зокрема підводні кабелі.

Додатковим чинником нестабільності залишається діяльність союзників Ірану — єменських хуситів, які продовжують атакувати Саудівську Аравію балістичними ракетами.

Аналітики попереджають, що тривала американська блокада не обов'язково змусить Іран відмовитися від своїх вимог. Тегеран може й надалі витримувати економічні втрати, водночас посилюючи військовий тиск на сусідні держави.

Нагадаємо, що попри те, що 80% промислової бази Ірану було знищено, країна може виготовляти близько 50 балістичних ракет на місяць.

Також раніше було відомо, що згідно з результатами опитування, близько 71% американців підтримують ухвалення закону, який поклав би край війні США з Іраном. Припинення війни підтримують 93% прихильників Демократичної партії та 51% республіканців.

закон, Затока, рада, посольство, блокада

Читайте ще