Про це повідомляє Reuters.
Акцію на Летенському полі організував громадський рух «Мільйон моментів за демократію». Його голова Мікулаш Мінарж спочатку оцінив кількість учасників у 350–450 тисяч, а згодом назвав цифру близько 400 тисяч.
Мітинг отримав назву «Летна проти 4:36» – саме о 4:36 ранку 24 жовтня парламентська більшість Чехії завершила перший етап розгляду законопроєкту, який викликав масштабне невдоволення.
Протести в Чехії: чому сотні тисяч людей вийшли на вулиціУрядова коаліція пропонує скасувати обов'язкові телерадіозбори та перевести Чеське телебачення (ČT) і Чеське радіо (ČRo) на пряме фінансування з державного бюджету. Запропонована модель також передбачає скорочення фінансування мовників приблизно на 15%.
Противники реформи побоюються, що залежність від бюджетних рішень дозволить уряду впливати на редакційну політику суспільних медіа. Вони також попереджають про можливі звільнення журналістів, скорочення програм і послаблення незалежності ЗМІ.
Організатори протесту вимагають відкликати законопроєкт і розпочати публічне обговорення з експертами та представниками суспільства.
Мінарж запросив уряд на відкриту дискусію 2 грудня. Серед інших вимог – відставка спікера Палати депутатів Томіо Окамури та усунення його партії SPD від керівництва Міністерством оборони.
Прем'єр-міністр Андрей Бабіш відкинув звинувачення у спробах встановити політичний контроль над мовниками. За його словами, чинна система зборів застаріла, а уряд виконує передвиборчу обіцянку зменшити фінансове навантаження на громадян. Відмовлятися від реформи Бабіш не збирається.
Реформа суспільних медіа в Чехії спричинила серію протестівПротистояння між владою та противниками реформи триває кілька тижнів. Як раніше повідомляв ThePublic 23 жовтня учасники акції в Празі намагалися прорватися до будівлі парламенту, однак їх зупинила поліція.
25 жовтня десятки тисяч людей зібралися на Староміській площі, а 3 листопада працівники Чеського телебачення та Чеського радіо провели одноденний страйк.
Законопроєкт поки що пройшов лише початковий етап парламентського розгляду. Для набрання чинності документ має пройти подальші законодавчі процедури.