За кордоном

Естонія готується до безперервної роботи держави навіть у випадку окупації — Politico

16 лис•ZN,ua

Керівництво Естонської Республіки розробляє стратегію стійкості до катастрофічних подій, яка дозволить продовжувати керувати державою, зокрема цифровими сервісами в разі нападу Росії та окупації країни, пише Politico.

Естонія, яка безпосередньо межує з Росією, давно звинувачує Москву у кібератаках, гібридному втручанні та підпалах і пошкодженні підводних кабелів передачі даних.

На фоні цього у Таллінні готуються перенести свої державні послуги в хмару на випадок, якщо центри обробки даних будуть знищені або на територію увійдуть військові, і вони не зможуть працювати.

Країна вже має резервну копію даних у своєму «цифровому посольстві» в Люксембурзі, що включає усе: від реєстрів громадян до земельних кадастрів та її законодавчого кодексу.

«Ми хочемо дійсно залишатися в мережі, що б не сталося. Усі критично важливі служби залишаються в мережі… Усе має продовжувати функціонувати», — заявив розробник нової стратегії та колишній заступник генерального секретаря з питань цифрової інфраструктури та кібербезпеки Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії Тону Грюнберг.

Саботаж на замовлення РФ: Естонія звинуватила Росію у підпалі оборонної компанії, що постачає техніку Україні

Для досягнення мети уряд Естонії створює захищені додатки на платформах хмарних провайдерів, зокрема Microsoft Azure та Amazon Web Services, а також на власній державній хмарній платформі. Країна переносить систему до свого «посольства даних» та інших місць у Європі.

Радник з питань ІТ-архітектури та інфраструктури в Міністерстві юстиції та цифрових справ Естонії Алан Аллмере каже, що країна прагне мінімізувати наслідки найгіршого сценарію.

«В ідеалі ми хотіли б створити системи, здатні витримати будь-яку можливу кризу, але насправді жодна країна не може передбачити чи усунути всі ризики. У найгірших сценаріях нам також потрібно зберегти надійну основу, на якій можна буде відбудувати цифрову державу Естонії», — сказав він.

Тяжкі травми і невиплачені зарплати: The Guardian розкрила умови на будівництві дата-центрів у Європі

Видання зазначає, що небезпека для цифрових сервісів стала очевидною для естонців ще у 2007 році, коли країна зіткнулася з хвилею кібератак,

що тривала 22 дні та призвела до виведення з ладу значної частини комерційних і державних сервісів. Пізніше влада країни приписала ці атаки Росії.

Це стало першою масштабною сучасною кібератакою, спрямованою проти цілої країни. Інцидент спонукав Таллінн до глибокої модернізації всієї своєї цифрової інфраструктури, завдяки чому Естонія стала однією із найбільш цифровізованих держав світу.

Старший науковий співробітник лондонського аналітичного центру Royal United Services Institute Джозеф Ярнекі каже, що планування на випадок глобальної катастрофи має на меті гарантувати, що «нам ніколи не доведеться починати все з нуля».

Схильність РФ до ризику зросла, а термін “гібридна діяльність” уже не відображає масштабу загрози — очільник Штабу оборони Британії

Естонський національний план забезпечення стійкості на випадок «кінця світу» є яскравим прикладом того, як країни прагнуть захистити своїх громадян та служби від цих ризиків за допомогою делокалізації. При тому ще донедавна розмови щодо цифрової безпеки зосереджувалися, як правило, на збереженні контролю шляхом зберігання даних локально та створення технологій і центрів обробки даних на території держави.

Натомість зараз держави, що стикаються з підвищеним ризиком конфліктів, переосмислюють свій підхід. Минулого тижня Велика Британія та Норвегія оголосили, що шукають способи розміщення захищених даних одне одного, створюючи власні «посольства даних».

Естонія також інвестує в «партнерства та альянси з безпечними третіми країнами» для забезпечення безпеки та стійкості.

Збій у роботі Microsoft, який минулого тижня вразив компанії та країни по всьому світу, ще раз продемонстрував, як держави повинні диверсифікувати постачальників хмарних та цифрових послуг у випадку, якщо ключові постачальники постраждають від кібератак, перебоїв або технічних збоїв.

Керівник проєкту Hukukindlus Алан Аллмере каже, що країна також працює над підготовкою до наступного виклику.

«Перше питання полягало в тому, як переконатися, що державні дані Естонії не зникнуть. Наступне завдання полягає в тому, як забезпечити продовження функціонування держави з цими даними під час кризи», – розповів він та додав, що країна хоче забезпечити такий варіант, щоб ті самі дані залишалися зрозумілими та придатними для використання ще через десятиліття.

За два роки кібератаки Китаю та Росії з використанням ШІ стануть буденністю — NCSC

Нагадаємо, що в Україні внаслідок російських ударів лише цієї осені були виведені з ладу понад десяток датацентрів Більшість із них ще до атак встигли перенести дані на хмарні сховища у Європі, але фізичне знищення серверів призвело до перебоїв у роботі окремих сервісів.

У відповідь Україна знищила половину великих датацентрів Росії, зокрема частину інфраструктури «Яндексу» що мало значно вищий ефект та серйозніші для РФ наслідкичерез цифрову централізацію.

посольство, politico, атака

Читайте ще