Росія сподівається, що її представники у понеділок посядуть керівні посади в телекомунікаційному агентстві ООН, що має винагородити її зусилля щодо зменшення міжнародної ізоляції у якій вона частково перебуває після повномасштабного вторгнення в Україну.
Як пише Reutersіз посиланням на дипломатів ООН, в Організації Об'єднаних Націй поступово зростає небажання публічно протистояти Росії і деякі країни починають відновлювати торговельні та безпекові відносини з Москвою.
З іншого боку власне Росія використовує зростаюче відчуття втоми від війни, аби домогтися посад, які могли б посилити її вплив в Організації. Насамперед Москва сподівається отримати дві високі посади в Міжнародному союзі електрозв’язку під час виборів на низку посад під час засідання в Досі.
«(Їхнє обрання) продемонструвало б, що Росія повернулася до багатосторонньої системи. Система ООН відчуває «втому від України», — зазначив західний дипломат на умовах анонімності.
Україна — серед головних пріоритетів: Латвія вперше головуватиме в Радбезі ООН
Минулого року Росія не змогла отримати місце в раді Всесвітньої організації охорони здоров’я,
а в 2023 році не набрала достатньої кількості голосів, щоб повернутися до Ради з прав людини. Зараз шанси Москви на отримання бажаних посад вищі, оскільки деякі держави прагнуть нормалізувати торговельні та безпекові відносини з Росією і не хочуть відкрито виступати проти неї в ООН.
Водночас посол України при ООН у Женеві Євген Цимбалюк вказує, що російські атаки завдали збитків у сфері телекомунікацій в Україні на суму понад 2,5 млрд доларів, не враховуючи кібератак, і «така поведінка не повинна залишатися безкарною».
Росія, ймовірно, провела репетицію атаки на західний супутник — Reuters
Міжнародний союз електрозв’язку — одна з найстаріших організацій ООН, заснована в 1865 році для гармонізації телеграфних послуг. Вона розподіляє глобальний радіочастотний спектр та допомагає встановлювати стандарти для штучного інтелекту та нових технологій.
Країни запекло змагаються за посади в МСЕ, оскільки перемога може надати їм більший вплив на такі питання, як стандарти штучного інтелекту та розподіл глобального радіочастотного спектру.
Західні дипломати стурбовані тим,
що вони вважають негативною перспективою присутності Росії на керівних посадах та її зростаючим впливом на політику телекомунікацій.
Зокрема, Женевська Міжнародна федерація електропереда раніше підтверджувала скарги на те, що Росія перешкоджає супутниковим сигналам, а одна з пропозицій, яку очолює Литва, спрямована на посилення заходів проти таких атак.
Водночас одна з посад, на яку претендує Росія, — це посада в Раді з питань радіорегуляції, яка займається розглядом цих скарг. Вона конкурує з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном та Узбекистаном за два місця у своєму регіоні.
Ще одна — це посада в раді з 48 членів, яка має вплив на бюджет, стратегію та адміністрування агентства.
Кандидатура Віктора Орбана на посаду генсека ООН для багатьох не видається смішною та безглуздою. Водночас, за даними ЗМІ, її активно просуває команда Дональда Трампа, а Росія та Китай готові підтримати колишнього прем’єра Угорщини. Але чи може людина, яка роками конфліктувала з Євросоюзом, блокувала допомогу Україні та підтримувала дружні стосунки з Путіним, очолити організацію, покликану захищати міжнародний порядок? Що стоїть за цією комбінацією і хто здатний їй перешкодити аналізував Володимир Кім у статті «Генсек ООН для Трампа, Путіна та Сі? Чому кандидатура Орбана тривожить Європу та Україну».