Лише близько шостої ранку завершилось засідання бюджетного комітету Бундестагу, на якому розглядався кошторис Німеччини на наступний рік. Після 16 годин дискусій представники правлячої коаліції - депутати від консервативних партій ХДС та ХСС, а також соціал-демократи (СДПН) - нарешті погодили відповідний законопроєкт. Усі опозиційні партії виступили проти. Після того, як профільний комітет наприкінці минулого тижня дав зелене світло бюджету-2027, залишилося подолати останню перепону - голосування в Бундестазі.
Згідно з проєктом бюджету, німецька держава планує витратити в 2027 році близько 561 євро. Головна проблема полягає в тому, що заплановані видатки суттєво перевищують прогнозовані надходження. Аби закрити прогалину в 123 мільярдів євро, держава повинна буде взяти нові кредити.
Але це ще не всі кошти, які Німеччині доведеться позичити в наступному році. До них додаються кредити, які Бундестаг погодив іще 2025 року для фінансування спецфонду. Його було створено для того, аби додатково профінансувати оборонний сектор та ремонт застарілої інфраструктури. Погоджені тоді кредитні позики розтягуються на кілька років.
Державна позика історичних масштабівТож якщо додати до запланованих проєктом бюджету кредитів черговий транш позики для поповнення цього спецфонду, то сумарно Німеччина в 2027 році візьме в борг понад 210 мільярдів євро. А це - другий за величиною кредит в історії ФРН. Більший кредит Німеччина взяла лише у 2021 році. Тоді обсяг взятої державою позики становив понад 215 мільярдів євро.
Опозиція в Бундестазі різко розкритикувала плани правлячої коаліції. Представники партій "Союз 90/Зелені", "Альтернатива для Німеччини" (АдН) та Лівої партії в бюджетному комітеті проголосували проти документа. З боку опозиційних депутатів лунають закиди на адресу влади в "гігантському борговому тягарі", "несерйозному" бюджеті, "безвідповідальній" політиці коштом майбутніх поколінь, а також браку перспектив. Зелені та Ліві, зокрема, виступають за більш високе оподаткування громадян із високим рівнем доходу, аби забезпечити більші надходження до бюджету. Соціал-демократи готові були б на це піти, але ХДС/ХСС подібні вимоги категорично відкидає.
Чому в Німеччині зростає держборг
Зростання боргового навантаження на державу в Німеччині має різні причини. Одні з ключових - продовження війни Росії проти України, а також невтішна ситуація в німецькій економіці. Через війну суттєво зростають видатки на оборону, а проблеми з економікою вимагають від держави нових інвестицій. Водночас населення Німеччини невпинно старіє, а це підвищує обсяг соціальних видатків. Крім того, інфраструктура багато де перебуває в незадовільному стані та потребує оновлення. А енергетичний перехід - відмова від викопних джерел енергії на користь відновлюваних - потребує багатомільярдних витрат.
Більш ніж половина усіх боргів піде на фінансування безпеки та оборони, наголосив соціал-демократ Торстен Рудольф (Thorsten Rudolph), що спеціалізується на бюджетних питаннях.
Дедалі більші видатки на озброєння та оборонуЯкщо нічого не зміниться, 2027 року війна Росії проти України триватиме вже понад п'ять років. Станом на кінець червня 2026 року обсяг підтримки України, за даними федерального уряду Німеччини, становив близько 100 мільярдів євро. "Федеральний уряд і надалі підтримуватиме Україну у політичному,
фінансовому, гуманітарному, цивільному та військовому плані, доки це буде необхідно", - відповіли в уряді на запит депутатів АдН у Бундестазі.
Озброєння Бундесверу та видатки на НАТО додатково посилюватимуть навантаження на державний бюджет Німеччини. Оборонний бюджет зросте на близько 27 мільярдів - майже до 110 мільярдів євро. При цьому видатки зі згаданого раніше спецфонду сюди не враховані.
Найбільші бюджетні видатки в Німеччині - пенсія та соцвиплатиУтім, на першому місці в бюджеті на 2027 рік із суттєвим відривом - видатки держави на соціальне забезпечення та пенсії. Загалом на профільне міністерство заплановано понад 200 мільярдів євро видатків, що більше, ніж цього року. І це при тому, що передбачені заощадження, приміром, на соцдопомогу безробітним.
Головна причина зростання видатків - збільшення витрат держави на соціальне забезпечення літніх людей. На пенсію виходять народжені в 1960-их роках. Тоді в Німеччині народжувалося понад мільйон дітей на рік. Цей показник на початку 1970-их зменшився майже наполовину і продовжував знижуватися далі. Як наслідок - у найближчі роки на пенсію виходитимуть дедалі більше людей,
а кількість тих, хто працює, знижуватиметься.
Внески до пенсійного страхування зростатимутьПенсійних внесків цього дедалі меншого числа тих, хто працює, недостатньо, аби профінансувати виплати пенсіонерам. 2025 року в Німеччині було виплачено трохи більше ніж 420 мільярдів євро пенсій. 127 мільярдів із них довелося профінансувати державі. 2027 року обсяг бюджетних дотацій на пенсійне страхування має зменшитися на близько трьох мільярдів євро. Як наслідок - заплановане підвищення внесків до пенсійного страхування до майже 20 відсотків зарплати. Цю суму порівну ділять між собою працівник і роботодавець. Зараз розмір внеску становить 18,6 відсотка.
Давно не вистачає внесків на випадок безробіття для покриття власних видатків і Федеральному агентству праці Німеччини. 2027 року бюджетні дотації цієї структури сягнуть понад восьми мільярдів євро.
Натомість подальші заощадження заплановано на міжнародні програми розвитку. Бюджет відповідного міністерства має знизитися до 9,6 мільярда євро. Це вже п'яте скорочення поспіль. Для порівняння, 2022 року видатки міністерства становили 13,
8 мільярда євро.
Від "чорного нуля" до нових високих боргівЯкщо порівняти нинішню ситуацію з німецьким бюджетом зі ще не такою давньою картиною, то важко повірити в те, наскільки сильно все змінилося. З 2014 по 2019 рік бюджет шість років поспіль не передбачав жодних нових кредитів. У деякі роки надходження навіть перевищували видатки.
Пандемія коронавірусної хвороби COVID-19 враз поклала край епосі "чорного нуля" - так у Німеччині називають відсутність боргу після зведення видатків та надходжень (якщо розрахунок дає мінус, то його в кошторисах зазвичай позначають червоним кольором). Та роки консолідованих бюджетів досі мають позитивний вплив на оцінки кредитоспроможності Німеччини порівняно з іншими країнами.
Експерти застерігають від зростання державного боргу в НімеччиніГоловним показником для оцінки кредитоспроможності держави є не сама величина держборгу, а його співвідношення до річного ВВП. Наприкінці 2025 року в Німеччині цей показник становив 63,5 відсотка. Для порівняння - держборг Франції становить понад 110 відсотків її ВВП, Італії - близько 135 відсотків,
у США цей показник так само суттєво перевищує 100 відсотків.
Утім, дорадча рада експертів при німецькому уряді в своєму останньому звіті застерігає від небезпечної тенденції. За підрахунками фахівців, якщо державна заборгованість країни розвиватиметься надалі нинішніми темпами, то розмір держборгу до 2040 року може зрости до 100 відсотків ВВП.
2027 року Німеччина виплатить 42 мільярда євро за відсоткамиУ цьому разі Німеччина може втратити нинішні позиції в рейтингу кредитоспроможності. Зараз вона єдина серед країн Великої сімки, хто має найвищий кредитний рейтинг - AAA. Для інвесторів це означає високу надійність державних облігацій країни і низьких ризик того, що країна буде не здатна робити відповідні виплати.
Це також означає, що відсотки на нові позики, які бере Німеччина, не такі високі, як для багатьох інших країн. Це важливий момент, адже виплати за відсотками лягають з року в рік дедалі більшим тягарем на бюджет країни. 2027 року виплати за відсотками передбачені на рівні близько 42 мільярдів євро.
Мерц наполягає на скороченні податку на електрикуОстаточні дебати і голосування щодо бюджету в німецькому Бундестазі заплановані на кінець листопада. Поки що важко сказати, чи будуть внесені до нинішнього проєкту якісь додаткові зміни. Канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) прагне передусім однієї зміни - зниження податку на електрику "до європейського мінімуму". Під час свого візиту до Дубліна минулого тижня він наголосив на тому, що сподівається на консультації між ХДС/ХСС та СДПН щодо цього питання вже найближчого вівторка.