Українці стали звертати увагу на походження товару, зокрема ігнорують російські.
Ідея бойкотувати товарів східного сусіда не нова, кампанія розпочалась 14 серпня 2013 року і виникла одразу у кількох ініціативних груп. Однак 2 березня 2014 року, після початку «Кримської кризи», активісти оголосили про відновлення кампанії. Списки товарів, яких не потрібно купувати, можна знайти у соцмережах, вони постійно змінюються та оновлюються.
Перші цифри штрих коду на упаковці 46 свідчать про російське походження, але увагу треба звертати не лише на штрих-код, а також і на країну виробника, бо стається так, що один і той же продукт може випускати, як Росія, так Україна та Європа, кажуть активісти.
Такі великі мережі, як «Сільпо» та «Billa» запровадили маркування продукції прапорами та написами, відповідно до країни походження.
В той час не всі покупці у київських супермаркетах погоджуються з акцією, мотивуючи це фразою «Мы едины». Деякі просто не чули про акцію, але запевнили, що будуть її підтримувати. Дехто тримається нейтралітету. Але, все ж, більшість активно підтримують ідею бойкоту.
Проте за словами директора одного із магазинів київських «Фора», поки бойкот російських товарів до них не дійшов, адже російські товари як купувати, так і купують.
