Проведене опитування громадської думки у 44 репрезентативних країнах світу виявило, що за останні місяці імідж Росії у світі суттєво погіршився. Такі радикальні зміни соціологи пов’язують із агресивною політикою кремлівської влади щодо України, російським нехтуванням чи не усіх міжнародних правил та узятих на себе міжнародних зобов’язань, а також нищення свободи і демократичних принципів на власній території. Водночас у самій Росії суспільні настрої є дзеркально протилежними до світових.
Відома американська дослідницька організація Pew Research Center, штаб-квартира якої знаходиться у Вашингтоні, опублікувала результати своїх цьогорічних міжнародних опитувань жителів у різних країнах світу щодо їхнього ставлення до політики Росії. Опитування відбулося у рамках спеціального дослідження Pew Global Attitudes Project, під час якого інтерв’юери дізнавалися думку в 48643 осіб із 44 репрезентативних країн світу. В число учасників дослідження увійшли країни «Великої сімки» (Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія і США), БРІК (Бразилія, Росія, Індія і Китай),
а також ряд інших держав. Країни так званого регіону СНД (окрім Росії) в опитуванні участі не брали. Повний звіт про дослідження доступний на сайті Pew Research Center.
Сьогодні найбільш негативно до Росії ставляться у країнах Європи, США і Близького Сходу, де показники від’ємності досягли 74%, 72% та 68%.
Росія втрачає політичний імідж Втрата міжнародного політичного іміджу Росії особливо помітна в Європі. Громадяни майже всіх європейських країн оцінюють Росію різко негативно. Особливо антиросійські настрої посилилися у Польщі, де в даний час до Росії несхвально ставляться 81% мешканців, у Великобританії – 63%, в Іспанії – 74%, у Німеччині – 79%, а в Італії – 74%. Єдиною країною Європи, в якій до Росії ставляться позитивно, є Греція, 61% громадян якої дають позитивну оцінку політиці Кремля.
Точку зору європейців поділяють і громадяни США. Якщо у 2013 році до Росії позитивно ставилися 37% американців, а негативно – 43%, то в 2014 році показник критичного ставлення до Росії досяг 72%.
У регіоні Близького Сходу суспільна думка про Росію також склалася вкрай несприятлива.
Більшість опитаних респондентів висловили негативну оцінку кремлівській політиці: в Ізраїлі – 68%, у Йорданії – 75%, у Туреччині – 73%, в Єгипті – 71%.
У Латинській Америці рейтинг Кремля теж продовжує падати, хоча ще рік тому громадяни країн цього регіону були розділені майже порівну щодо позитивного і негативного ставлення до Росії. У порівняні з минулим роком рейтинг РФ найбільш видимо знизився у Бразилії, Венесуелі, Чилі та Аргентині.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні загальне сприйняття Росії також позначене падінням, хоча в цілому думка про країну є неоднозначна. Так, понад дві третини населення Японії (69%) мають критичну думку про політику Кремля. Негативізм до Росії значно посилився у Малайзії, Південній Кореї та Індонезії. Індія і Пакистан є двома великими країнами Азії, більшість жителів яких не мають чітко визначеного ставлення до Росії, при цьому в Індії превалюють позитивні відгуки, а в Пакистані – негативні. Зростання позитивної думки про РФ відзначено лише у В’єтнамі (75%), Китаю (66%) та Бангладеш (60%). Порівняно з 2013 роком найбільш істотно рейтинг Росії зріс у Китаю.
Якщо в минулому році 49% китайців висловили позитивні погляди, а 39% – негативні, то в 2014 році ці показники змінилися на 66% і 23%.
У країнах Африканського континенту думка про політику Кремля ще перебуває на стадії формування, за винятком хіба що Південно-Африканської Республіки, де 51% громадян висловилися про Росію несхвально.
Путіну недовіряють У рамках проведеного опитування фахівці Pew Research Center також поцікавилися у респондентів їхньою думкою про роль президента РФ Владіміра Путіна на міжнародній арені. Як показали результати, у 25 із 44 країн більшість опитаних втратила надію, що Путін здатний відігравати позитивну роль у сфері міжнародних відносин. Зокрема, Путіну не довіряють 87% іспанців, 86% поляків, 85% французів, 83% єгиптян, 80% американців, 79% йорданців, 78% італійців, 77% німців, 75% турків, 73% японців, 72% британців, 71% ізраїльтян і 70% венесуельців. Довіру президент РФ має лише у В’єтнамі (69%), Китаю (62%), Бангладеш (61%), Танзанії (52%), Кенії (50%) та Греції (41%).
Переважна більшість опитаних європейців і американців вважають,
що влада Кремля зазіхає на особисті права і свободу своїх громадян. У США цю позицію поділяє 81% респондентів, у Німеччині – 89%, у Франції – 86%, у Польщі та Іспанії – по 80%, у Великобританії – 76%, в Італії – 72%, у Греції – 53%. Серед респондентів із країн Азії подібні погляди найбільш поширені в Японії (70%) і Південній Кореї (55%); на Близькому Сході – у Туреччині (60%) та Ізраїлі (59%); в Латинській Америці – у Бразилії (57%) і Чилі (49%); в Африці – у Південно-Африканській Республіці (35%) і Танзанії (27%). Рівень прав і свобод росіян найбільше високо оцінили у В’єтнамі (76%), Китаю (63%), Бангладеш (57%), Палестині (55%), Лівані (51%) та Кенії (49%).
Росіяни у полоні агітпрому Тим часом у самій Росії превалюють діаметрально протилежні погляди і настрої. Так, згідно з дослідженнями Pew Research Center, у 2014 році зовнішню політику Кремля підтримують 83% росіян, а в 2012 до неї схвально ставилося 69% населення. А згідно із недавнім опитуванням ще одного відомого американського аналітичного центру Gallup, такий же відсоток жителів Росії висловив підтримку Путіну в цілому.
На графіку Gallup видно, що, починаючи з 2008 року, рівень схвалення політики Путіна постійно знижувався, а в 2014 році – різко піднявся вгору, досягнувши 83%.
Більшість росіян схвалює політичну лінію Путіна.
Соціологічні опитування дослідницького центру Gallup показали: чимало росіян вважають, що загалом політичне керівництво Росії провадить країну в правильному напрямку. Рекордно високих показників досяг рівень довіри до дій уряду Дмітрія Медведєва (64%) і до армії РФ (78%), а також рівень задоволення власною свободою і правами (65%). При цьому вибори до органів влади вважають чесними лише 39% громадян.
Підтримуючи політику свого президента, більшість опитаних різко негативно налаштована до міжнародної політики, яку проводять лідери США та ЄС. Діяльність США схвалюють лише 4%, а ЄС – 6% респондентів. Влада Китаю, навпаки, користуються високою довірою серед росіян, 42% яких позитивно оцінили політику китайського уряду.
Росіяни позитивно налаштовані до Китаю і негативно до США та ЄС.
Тенденції, відзначені світовими дослідницькими організаціями, також простежуються і в опитуваннях громадської думки російських соціологів.
Так, згідно з даними «Левада-центру», діяльність Путіна схвалюють 87% населення, уряду – 60%. Інтерв’юери також зафіксували суттєве зростання антизахідних настроїв: цього року «історичного максимуму» досягло негативне ставлення до США. За даними «Левади-Центру», «дуже погано» або «в основному погано» до США налаштовані 74% росіян, а про своє негативне ставлення до ЄС і України заявляють відповідно 60% і 55% росіян.
Як зазначив соціолог «Левада-центру» Денис Волков, у Росії і в країна Заходу сформувалися діаметрально протилежні «картини світу». Багато в чому це обумовлено фактом, що на суспільне ставлення до подій впливає спосіб надання інформації через ЗМІ. Збройний конфлікт в Україні в інтерпретації російських ЗМІ дзеркально протилежно відрізняється від висвітлення цих же подій у західних ЗМІ. «У Росії домінує точка зору влади, а основним джерелом інформації є телебачення, яке дивиться понад 90% населення. Невипадково для більшості росіян те, що відбувається в Україні – це гуманітарна акція з боку Росії, це допомога «своїм» в Україні. Багато хто просто не розуміють,
як країни Заходу можуть підтримувати «фαшиcτів» і «бандерівців». При цьому більшість росіян вважає, що сьогодні Росія виступає в ролі миротворця і рятівника міжнародного миру», – відзначив Волков.
В Європі та Америці великодержавні прагнення російського режиму і його «агресивна позиція на світовій арені» зумовлюють очікувано критичну реакцію, яка безпосередньо впливає на ставлення до країни. При цьому, як показали опитування, у багатьох випадках відбулося ототожнення РФ, як держави, із кремлівським режимом. Політика Путіна завдала іміджу Росії серйозної шкоди. Однак завдяки ефективному застосуванню механізмів пропагандистсько-психологічної консолідації російського суспільства перед уявним зовнішнім ворогом, кремлівський режим зумів створити паралельну, спотворену реальність всередині країни, яка, в свою чергу, забезпечує високу підтримку політичному курсу Путіна, – констатують російські соціологи.
Ярослав Левків, для IA ZIK
