Центральна виборча комісія Молдови ще не надала остаточні результати парламентських виборів, що відбулися минулої неділі. Проте, результати обробки 90% протоколів, отриманих від виборчкомів, дозволяють зробити певні висновки про майбутній розклад політичних сил у молдавському парламенті: проєвропейські сили отримують більшість мандатів.
Ліберально-демократична (24 депутатські мандати), Демократична (19) і Ліберальна партії (12), що твердо взяли курс на зближення Молдови з Євросоюзом, отримують у сукупності "контрольний пакет акцій" у майбутньому законодавчому органі Молдови - 55 депутатських мандатів.
При цьому після російської агресії в Україні ліберали твердо наполягають на вступі Молдови в НАТО.
Їхні основні конкуренти - проросійські соціалісти (25) і комуністи (21) разом набирають 46 мандатів.
Необробленими залишаються 10% протоколів, але вони навряд чи кардинально змінять розстановку сил.
Молдова не зверне з європейського шляху
Проєвропейські партії сприйняли результати виборів без шапкозакидацьких настроїв, тверезо усвідомлюючи, що найскладніше ще попереду.
І лідер молдавських демократів, екс-спікер парламенту Маріан Лупу, і голова Ліберально-демократичної партії, екс-прем'єр країни Влад Філат, і глава Ліберальної партії Міхай Гімпу твердо запевнили громадян, що Молдова не зійде з європейського шляху розвитку. Ліберал-демократ Влад Філат наголосив у зв'язку з цим, що "державу можна будувати, лише поклавши в її фундамент гідність і мужність народу, а через приниження державу створити неможливо", натякаючи на проросійські партії, по суті, підпорядковані Москві.
Є, правда, один дуже істотний нюанс. Ліберал Міхай Гімпу вже входив до складу проєвропейської коаліції (тоді вона називалася Альянсом за європейську інтеграцію), проте два роки тому пішов в опозицію. Водночас, у Молдові упевнені, що трьом проєвропейським силам необхідно відкинути вбік особисті образи і амбіції, поклавши на політичний вівтар, передусім, інтереси держави.
Про успішний фініш говорити рано
Попри те, що молдавські виборці вибрали європейський шлях розвитку, політики розуміють, що рано говорити про упевнений "фініш". У 2016 році парламентарям, належить обрати нового главу держави (президента у Молдові вибирає парламент,
за кандидатуру мають проголосувати 61 з 101 депутата).
У Молдові добре пам'ятають ту, що здавалася нескінченною, політичну кризу трирічної давнини, коли депутати ніяк не могли обрати главу держави. Уникнути її повторення і змінити процедуру голосування у парламенті на всенародні вибори глави держави проєвропейським силам навряд чи вдасться - для зміни Конституції країни потрібно вже не 61 голос, а 67. Як поведуться у цій ситуації проросійські партії, особливо соціалісти Ігоря Додона, який поставив перед собою за мету (оголосивши про це в період передвиборної кампанії) анулювати Угоду про асоціацію з ЄС, передбачити не береться ніхто.
Коментуючи результати парламентських виборів у Молдові, спікер парламенту Ігор Корман назвав їх яскравим свідоцтвом того, що Молдова хоче добрих відносин як із Заходом, так і зі Сходом...
Зінаїда Гурська, Кишинів.
