В Ельмау обговорювалося багато глобальних проблем, зокрема клімат, тероризм, фінанси, Україну і Близький Схід, однак конкретних дій варто чекати не від G7, а від "майданчиків, де представлені Китай і Росія", пише Die Zeit. Попри те, "сімка" попередила вигнаного Путіна про нові репресії, "якщо Москва посилить військову підтримку сепаратистів на сході України". Плани G7 щодо Сирії припускають втечу Асада до Росії."Саміт в Ельмау ще раз продемонстрував, що ніхто в цьому світі не може вирішувати світові проблеми самотужки: ні єдина наддержава США, за всієї її військової та економічної потужності, ні Німеччина, хоч вона й залишається політичним і економічним мотором Європи", - пише Карстен Лютер у Die Zeit.Інші форуми давно відтісняють "клуб семи": це "майданчики, на яких представлені Китай, країни, що розвиваються, і не запрошена в Ельмау Росія". На саміті G7 обговорювалися практично всі глобальні проблеми, у тому числі зміна клімату, боротьба з тероризмом, фінансова допомога та шляхи забезпечення миру в Україні, в Сирії і на Близькому Сході. "Проте конкретних дій варто чекати не від G7,
а в рамках G20 і інших форматів", - вважає Лютер.Багато хто буде розчарований, коли "сімка" знову візьме "чітке зобов'язання", "подасть приклад" або пошле "сильний сигнал". Тим не менш, формат "сімки" аж ніяк не анахронізм у часи глобальних проблем, стверджує автор: її лідери "можуть єдиним голосом просувати те, про що домовилися на G7, в рамках громіздкої "двадцятки" або за допомогою механізмів ООН, вони можуть переконувати людей". Але це можливо тільки тоді, коли вони хочуть цього насправді, підкреслює автор."У понеділок країни G7 попередили Володимира Путіна про нові економічні санкції, якщо Москва посилить військову підтримку сепаратистів на сході України", - повідомляє The Financial Times.Згідно з підсумковою заявою G7, нинішні санкції можуть бути зняті, якщо Росія виконає свою частину мирної угоди, підписаної в Мінську в лютому. "Тим не менш, ми готові вжити подальших обмежувальних заходів з метою збільшити шкоду для Росії, якщо цього вимагатимуть її дії", - вказали лідери "сімки".Керівництво країн G7 обговорило можливість постачання зброї Києву, втім,
це була "гіпотетична" пропозиція, що офіційно не стояла на порядку денному, йдеться в статті.США і ЄС раніше вже обіцяли посилити санкції у разі нового масштабного військового наступу сепаратистів, пише журналіст, але зазначає входження в їхні ряди Японії. Японський прем'єр Сіндзо Абе заявив на саміті, що Токіо непокоїть питання про захист територіальної цілісності України, і він виступає проти зміни меж силовими методами. "Новоявлена рішучість Японії, як видається, викликана все більш самовпевненою політикою Китаю в Південно-Китайському морі", - зазначає кореспондент, нагадуючи, що Японія стане країною-господаркою саміту G7 в наступному році."Президент Асад, можливо, буде змушений вирушити у вигнання в рамках угоди між Росією і Заходом щодо боротьби зі зростанням впливу ІДІЛ у Сирії - такі плани обговорювалися на саміті G7", - пише The Independent.Наприкінці саміту канцлер Німеччини Ангела Меркель висловила припущення, що було б "дуже бажано", щоб G7 працювала "в тандемі" з Росією над пошуком рішення щодо Сирії, і назвала Москву "важливим гравцем".Успіхи ІДІЛ і невдачі підтримуваної Заходом поміркованої сирійської опозиції "призвели до того,
що і Росія, і США дійшли висновку: єдиний спосіб впоратися з ІДІЛ у тривалій перспективі - це визнати необхідність нового уряду в Дамаску, в цілому прийнятного для обох країн, яке можна було б підтримати у військовому плані в боротьбі з екстремізмом", йдеться в статті."Прем'єр-міністр говорив про це з президентом Путіним, - заявили на Даунінг-стріт. - Це також обговорював держсекретар США Джон Керрі під час нещодавнього візиту до Росії", - передає британське видання.Напередодні саміту G7 в Німеччині звучало все більше закликів вийти з "глухого кута", який виник у відносинах Заходу з Росією через Україну, пише в The Wall Street Journal Лінас Лінкявічюс, міністр закордонних справ Литви. "Але схильність приймати бажане за дійсне - найгірша база для розробки політики", - заявляє він.У 1967 році глава МЗС Бельгії П'єр Армель рекомендував вступити з СРСР у взаємодію, яке зрештою стало політикою розрядки. Тоді СРСР вміло вів гру в "розділяй і володарюй", пропонуючи привабливі двосторонні угоди. Правда, знайома картина? Але поточна ситуація багато в чому інша, пише Лінкявічюс: "Все, що Кремль вважатиме слабкістю, заохотить його насідати".Взаємодія Заходу з Росією має ґрунтуватися на західних цінностях і зобов'язаннях, НАТО і ЄС повинні налаштуватися на тривалий процес і не йти на поступки просто заради врегулювання. "Росіяни нам не вороги, - пише міністр. - Але при цьому не можна відступатися від підтримки України та інших східних партнерів"."Ми не повинні мимрити, коли йдеться про "політику відкритих дверей" НАТО і нашої кінцевої мети - нерозділеної, вільної Європи, де панував би мир. Ми не прийняли і не приймемо "нову нормальність " Кремля, засновану на старомодних категоріях сфер впливу та на менталітеті "гри з нульовою сумою", йдеться в статті.Переклад InoPressa
