Спираючись на думки експертів, USA Today намагається визначити обриси можливого воєнного конфлікту між Росією і США."Росія займає дедалі агресивнішу позицію, і стратегів з американського Міністерства оборони це змусило ґрунтовно переглянути військову доктрину Америки та плани дій на випадок конфлікту з колишньою радянською державою, - пишуть автори статті Ендрю Тілгман і Оріана Павлик. - Високопосадовці Пентагону справді стали міркувати над питаннями, які впродовж останніх 20 років були на периферії". Ці питання, за їхніми словами, такі: "Чи великі насправді можливості росіян? Де конкретно може статися конфлікт з Росією? Який вигляд могла б мати війна з Росією в нинішніх умовах?""Почавши завдавати авіаударів по Сирії, президент Росії Володимир Путін спровокував опосередковану війну зі США... Експерти кажуть, що це вкрай ризикований для Москви крок", - йдеться в статті.Річ у тім, що "військова кампанія Москви в Сирії залежить від каналів постачання, для яких необхідні повітряні коридори через територію одночасно й Ірану, й Іраку. Єдина альтернатива - це канали постачання з Криму,
де на рейс в обидва кінці може йти до 10 днів. Чи довго вийде їх підтримувати, незрозуміло". За словами експерта з Нью-Йоркського університету Марка Галеотті, "це важко з логістичного погляду. У сенсі перекидання військ і бойової техніки на далекі відстані росіяни не надто сильні"."Експерти сходяться на думці, що в будь-якому очному конвенціональному бою розосереджені по всьому світу сили американської армії розгромили б російську армію. Але сучасні війни складаються не з очних конвенціональних боїв. Географія, політика і особливості місцевості неминуче дають одній зі сторін переваги, - продовжують журналісти. - США сьогодні витрачають на потреби національної оборони приблизно вдесятеро більше, ніж Росія... Якщо оцінювати за багатьма традиційними критеріями, Росія все ще слабка. Проте вона зараз розробляє низку найважливіших технологій, нову тактику бою і зухвалу геополітичну стратегію. Все це підриває (...) домагання Америки на статус єдиної справжньої наддержави. У результаті Росія раптом знову стає головним військовим супротивником Америки".Як сказав USA Today військовий експерт московського ПІР-Центру Вадим Козюлін,
"російську оборонну промисловість зараз піднімають з руїн. Військовий баланс сил можна забезпечити лише за допомогою російського ядерного потенціалу, а його підтримка коштує не так дорого, як багато хто думає". І навіть в галузі конвенціональних озброєнь, додає USA Today, "є певні (...) сфери, в яких росіяни перевершують інших. Це, зокрема, літакобудування, протиповітряна оборона, підводні човни і радіоелектронна боротьба"."Намагатися безпосередньо зіставити між собою американську і російську армії - це приблизно те ж саме, що порівнювати яблука з апельсинами, каже багато хто з експертів. Росіяни ставлять перед собою зовсім інші стратегічні завдання, і структура їхньої армії це віддзеркалює. Росія вважає себе переважно сухопутною державою, яка проектує вплив за межі своєї основної євразійської території - на Східну Європу, Центральну Азію, а також, можливо, на Близький Схід і країни Тихоокеанського узбережжя. Їй зручно спиратися на певний набір можливостей, відомий як "система обмеження/блокування доступу".Концепцію пояснив Галеотті: "Можна розглядати американські військово-морські сили як такі,
що багаторазово переважають російський ВМФ, який складається переважно з кораблів, що дісталися у спадок від СРСР. Але в якомусь сенсі це не має значення, оскільки Росія не планує відправляти свої з'єднання борознити Світовий океан". У Росії, йдеться в статті, всього 1 авіаносець проти 10 у США, зате вона має великий підводний флот, який у змозі загрожувати ворожим силам у ближніх акваторіях (Чорному, Балтійському і Середземному морях)."Її повітряний простір також сильно укріплений. Російські літаки-невидимки за своїми якостями значно слабкіші за американських, але у Росії є найсучасніші системи виявлення таких літаків. Крім того, вона сильно вкладається в надійні пускові системи ракет "земля-повітря"... Можливості Росії в галузі радіоелектронної боротьби також вселяють страх фахівцям з військового планування в Пентагоні"."Фактично у Росії дві армії. Близько двох третин приблизно 800-тисячного війська, як і раніше, складаються з невмотивованих і погано підготовлених призовників, зате приблизно про одну третину цього сказати не можна, і ці підрозділи укомплектовані висококласним устаткуванням...
Загалом, російська армія американській не рівня, - доходять проміжного висновку автори. - Але відставання в останні роки стає все меншим"."Створення [російської] передової оперативної бази в Сирії приголомшило багатьох американських чиновників", - продовжують вони. Тепер у Росії "буде змога робити бойові, розвідувальні та рекогносцирувальні вильоти, а також запускати безпілотники по всьому Близькому Сходу". Крім того, цей опорний пункт "допоможе Росії прикрити довгострокову базу матеріально-технічного забезпечення ВМФ у сирійському порту Тартус... Фактично, росіяни можуть поставити під сумнів ту перевагу в повітрі, яку США понад 20 років підтримували (і навіть сприймали як щось само собою зрозуміле) на значній частині території Близького Сходу"."Стало зрозуміло, що Росія має намір проводити більш амбітну політику на Близькому Сході. Російський президент ясно дав зрозуміти, що західна модель демократії та її підхід до конфліктів у цьому регіоні не працюють", - цитує USA Today московського експерта з близькосхідної політики Юрія Барміна. На його думку, однак,
"сумнівно, що у Росії є можливості для того, щоб в найближчому майбутньому стати провідною державою [на Близькому Сході], оскільки її присутність у цьому регіоні менша за американську".Є думка, що дії Путіна в Сирії - це частина геополітичної операції, націленої на досягнення домовленості стосовно України, йдеться далі. "Давайте будемо чесні: якби Вашингтон натякнув, що є можливість укласти якийсь договір, за яким він мовчазно визнав би російську позицію щодо Криму і частин Донбасу, то в цьому випадку воювати за Асада вони не стали б", - переконаний Галеотті.З березня 2014 року, коли Росія анексувала Крим, США виділили Україні 244 млн доларів. Цих грошей, які пішли на нелетальну військову допомогу і підготовку українських військових, вистачило б "приблизно на три тижні" операції в Іраку і Сирії, підрахували автори статті. На їхню думку, для Пентагону конфлікт в Україні і місія американських інструкторів у цій країні стали джерелом інформації "про противника, з яким йому, можливо, доведеться в не такому вже й віддаленому майбутньому воювати в інших місцях".
"Майбутнє українського конфлікту туманне. Наприкінці вересня всі сторони домовилися відвести від українського східного фронту танки і важку артилерію. Хоча кожна зі сторін усе ще насторожі, (...) режим припинення вогню на сході України начебто тримається", - йдеться в статті.У країн Заходу є побоювання, що "кінцева мета Путіна полягає в тому, щоб, якщо залякування виявиться недостатньо, розвалити НАТО силоміць. НАТО не може визначитися, як реагувати, оскільки у держав-учасниць різні уявлення про те, в який момент слід вважати, що поведінка Росії перетинає червону риску", пишуть журналісти. "Гібридна війна породжує сумніви щодо того, чи слід вже реагувати військовими засобами, чи ж це цивільна проблема, займатися якою повинні місцеві правоохоронні органи", - каже з цього приводу аналітик IHS Jane's Defense and Security Group Нік де Ларрінага (Лондон).У випадку, якщо Росія стане діяти конвенціональними методами в Балтійському регіоні, їй "спочатку" вдасться завоювати перевагу в повітрі, пише USA Today, а ось її Балтійський флот видання вважає переоціненим і називає "блідою подобою себе самого в минулому". Втім, Росія може залучити сили Північного флоту. Тоді, у разі, "якщо Росія насправді домагається в Балтії того, щоб змусити НАТО показати, що Альянс не буде дотримуватися 5-ї статті Статуту", можна буде говорити про "серйозну загрозу", підсумовує USA Today. Переклад Inopressa.ru
