У відповідь це спровокувало хвилю вже анти-імігрантських протестів. Налякані агресивною навалою з Близького Сходу німці, зокрема, активісти крайньо-правих рухів, вже б'ються із поліцією, а лідери Євросоюзу та його провідних країн ламають голови, що робити з цим багатомільйонним нашестям шукачів притулку? В цьому розбирався журналіст програми “Репортажі та розслідування з Артемом Шевченком” Віктор Коваленко.
Восени минулого року Європа щиросердно прийняла першу хвилю біженців з Сирії, які тікали від війни між урядовими військами Башара Асада та повстанцями і бойовиками Ісламської держави. Готовність приймати нужденних підсилилася, коли європейці побачили фотографію 3-річного потонулого хлопчика з Сирії Алана Курді. Мертву дитину викинуло з човна на берег Туреччини. З цього фото в Євросоюзі почалася політика “відкритих дверей” для біженців. Батько хлопчика, який зміг втекти тільки до Іраку, в новорічному посланні звернувся до європейців.
“Я б хотів, щоб Європа і весь світ відкрили двері для сирійців. Якщо людина закриває свої двері перед чиїмсь обличчям, то це дуже важко.
А якщо двері відкриті, то сирійці більше не почуватимуться приниженими”, - заявив у відеозверненні біженець з Сирії Абдулла Курді.
У вересні угорська відеожурналістка Петра Ласло на кордоні Угорщини зробила підніжку літньому сирійцю Осамі Мосену із сином на руках, за те, що той проривався до її країни крізь кордони поліції. Побачивши підніжку, співчутлива Європа вибухнула гнівом. Перешкоджання біженцям не вкладалося в політику “відкритих дверей”, адже Євросоюз був готовий прийняти всіх, хто страждає. Осама Мосен перебрався до Іспанії, а його син став футбольною знаменитістю.
“Я дуже-дуже щасливий приїхати в Іспанію. Дякую вам за все. Це дуже важливо для мого життя”, - розповів журналістам по прибутті в цю країну біженець Осама Мосен.
Як відомо, громадянська війна в Сирії, яка почалася в 2011-му році, спонукала 4 мільйони 400 тисяч сирійців залишити свої домівки та виїхати до таборів біженців в сусідніх країнах. Але звідти вони наполегливо намагаються перебратися до процвітаючої Європи.
Першим дзвіночком, що щось не так з хвилею мігрантів, стали теракти в Парижі 13-го листопада,
які забрали життя понад 130-ти французів і туристів. Напад “джихадистів” з автоматами на паризькі ресторани і рок-концерт в театрі “Батаклан” спричинили дебати щодо безпеки на тлі міграційної кризи, адже кілька нападників були біженцями. Проте навіть попри це європейські політики продовжували тримати “двері відкритими”. Німеччина люб'язно прийняла минулого року понад 1 мільйон 100 тисяч біженців. Уряд і канцлер Ангела Меркель випромінювали оптимізм, що вони здатні їх інтегрувати.
Щоправда, на новорічні свята оптимізм різко змінився на обурення і стурбованість. В новорічну ніч в Кельні від 400 до 500 осіб характерної зовнішності напали на німкень, принижуючи та грабуючи їх, а також вчиняючи сексуальне насильство. Поліція зафіксувала аж 516 правопорушень, вчинених мігрантами та нелегалами. Понад 40% — це сексуальні злочини. Крім Кельна натовпи мігрантів в новорічні дні чинили безлади в містах Гамбург та Білєфельд, а також в австрійському Зальцбургу, і мало не вчинили те саме в Швейцарії та Фінляндії. Німецьке суспільство, обурене несподіваним насильством від тих,
кого воно приютило, вийшло на акції протесту. В суботу 9-го грудня сотні німців з анти-міграційного руху “Пегіда” провели марш центром Кельна під гаслом “Біженці-гвалтівники — вам тут не місце”. Крім цієї акції, протест в місті провели сотні німкень, заскочені масовими сексуальними злочинами.
Того ж дня канцлер Німеччини Ангела Меркель вперше з початку міграційної кризи сказала , що “двері зачинилися”. На нараді зі своєю партією вона зробила розворот та заявила, що німці будуть змінювати законодавство, щоб депортувати тих шукачів притулку, котрі причетні до правопорушень.
“Нам доведеться проаналізувати ситуації, коли хтось з біженців зловживає нашою гостинністю. Якщо вони скоюють злочини і ставлять себе поза законом, то повинні бути наслідки”, - зазначила в розмові з однопартійцями канцлер Німеччини Ангела Меркель.
В західній пресі почали з'являтися публікації, де вину за міграційну кризу в Європі покладають на Росію, яка зацікавлена в тиску на ЄС для скасування економічних санкцій (через агресію в Україні). Авіаударами по Сирії Росія вочевидь стимулює хвилю біженців.
Відомо, що по позиціях бойовиків Ісламської держави Росія здійснила тільки третину ударів з тих 5 тисяч бомбардувань Сирії. Організація “Міжнародна амністія” стверджує, що в жовтні-листопаді від її нальотів загинули понад 200 мирних сирійців. Росія категорично це спростовує.
В Україні аналітики теж задаються питанням, кому вигідна міграційна криза? Політолог Вадим Омельченко у виданні “Лівий берег” застерігає, що насильство в Кьольні могло бути організованим “флеш-мобом”, як тест перед більшим нападом на Європу. Хто веде пропаганду в інтернеті й організовує натовпи? Відповіді очевидні. Про спланованість мігрантських акцій здогадуються і в самій Німеччині.
"Якщо ціла орда збирається для скоєння злочинів, то здається, що це в той чи інший спосіб було сплановано. Виникає підозра, що було обрану певну дату і належну кількість людей”, - поділився 10-го січня своїми застереженнями з журналістами німецької газети “Більд ам Зоннтаг” міністр юстиції Німеччини Гейко Маас.
Німці прогнозують, що в Європу прагнуть потрапити ще від 8-ми до 10-ти мільйонів переміщених осіб з кризових регіонів Близького Сходу.
“Країнам Європи доведеться зіткнутися з набагато більш масштабним, ніж зараз, притоком біженців. До нас прибули всього 10% тієї хвилі шукачів притулку, яка бере початок в Сирії та Іраку. А ми не в змозі успішно інтегрувати в суспільство цей мільйон біженців, який прибув до нас минулого року”, - заявив 10-го січня в інтерв'ю німецькій газеті “Більд ам Зоннтаг” міністр європейського співробітництва Німеччини Герд Мюллер.
Подітичні наслідки мігрантської кризи вже відчуваються. В Європі зростає популярність правих політсил. Приміром, в грудні на місцевих виборах у Франції рекордну підтримку в першому турі в половині провінцій отримав правий “Національний фронт”, а в 10-мільйонній толерантній Швеції, де очікують на прибуття 190 тисяч біженців, зростає рейтинг крайньої правої партії “Шведські демократи”.
Отже, мігрантська криза, схоже, здатна спонукати країни Євросоюзу обирати у владу націоналістів, а також здатна пересварити сусідів по монолітному ЄС. З одного боку, така дестабілізація - в інтересах агресивної Росії, яка виношує плани відновлення домінування над колишніми європейськими сателітами. З іншого боку, дестабілізація Євросоюзу - в інтересах ісламістських терористичних угруповань, які націлені зруйнувати ненависний їм Західний світ.
