Щедре фінансування відновлювальної енергетики у Чехії обернулося стрімким ростом сонячної електрогенерації та неможливістю держави дотримуватись раніше взятих на себе зобов’язань щодо «зеленого» тарифу.
Як зазначає експерт з енергетичних питань, аспірантка університету Масарика (Чехія) Юлія Борщевська, сьогодні учасники ринку погрожують позовами у міжнародний арбітраж у разі невиплати "зеленого" тарифу у січні, передає LB.ua
«Чеський регулятор не затвердив "зелений" тариф на 2016 рік і зажадав отримання нотифікації від Єврокомісії, - розповідає експерт. - Інвестори ж вважають звернення до ЄК безглуздим вчинком і переконані, що взяті на себе зобов'язання по виплатах за "зеленим" тарифом державі доведеться виконувати у будь-якому випадку».Гарантовані ціни на викуп електроенергії протягом 20 років зробили ВДЕ у Чехії привабливим бізнес-проектом. «У 2009 році "зелений" тариф становив 12,25 чеських крон за 1 тис. кВт-год (666 дол. США станом на 2009) для СЕС потужністю до 30 кВт і 12,15 чеських крон за 1 тис. кВт-год (660 дол. США станом на 2009) для решти станцій,
- розповідає фахівець. – Як наслідок, стався перекіс у бік фотовольтаїки, як значно менш витратного процесу електрогенерації у порівнянні з біомасою».
У 2013 році сукупна сума виплат за "зеленим" тарифом становила 44 млрд чеських крон (1,76 млрд дол. США), дві третини з яких отримала фотовольтаїка. Привабливість інвестицій у сонячні станції значною мірою була обумовлена і скороченням періоду повернення інвестицій - до 7 років з попередньо очікуваних 15 років - завдяки дешевим китайським сонячним панелям і зниженню витрат на їх установку, наголошує Юлія Борщевська.
lt;/div>
Крім цього, сонячні електростанції у 2009 році розглядалися як оазис стабільності завдяки гарантованим цінам і порівняно низьким процентним ставкам за кредитами.
«Понад 150 млрд чеських крон було виділено у вигляді банківських кредитів на будівництво об'єктів електрогенерації з ВДЕ, - підкреслює експерт. – Як результат, з 2009 по 2012 роки кількість електроенергії, виробленої сонячними установками, у Чехії збільшилася у 23 рази – у 2012 році СЕС дали 2086 МВт-год».З одного боку Чехія взяла хороший темп у збільшенні частки ВДЕ у електрогенерації,
яку до 2020 року зобов’язалась довести до 13%. Так, у 2010 році цей показник становив 8,3%, а у 2012 році – 11,2%.
«Однак в якийсь момент ситуація вийшла з-під контролю: кількість сонячних установок стрімко продовжувала збільшуватись, погрожуючи значним підвищенням ціни на електроенергію для кінцевих споживачів, - зазначає Юлія Борщевська. – У довершення всього чеські мережі виявились технічно неспроможними приймати всю «зелену» електроенергію». Тоді у Чехії зменшили "зелений" тариф для СЕС потужністю понад 30 кВт,ввели додатковий податок для фотовольтаїки у розмірі 26% від доходів, одержуваних від генерації, до того ж цей податок утримувався і з установок, які були введені в експлуатацію раніше. Незважаючи на прийняті заходи, сумарні виплати за електроенергію за "зеленим" тарифом на 2016 рік становлять 42 млрд чеських крон (1 млрд 680 млн дол. США) для установок ВДЕ, підключених до мережі до кінця 2012 року. За оцінками Верховного контрольного управління Чехії, до 2030 року сума виплат за "зеленим" тарифом за всі роки досягне 1 триліона чеських крон (40 млрд дол. США)- це близько 19,5% річного ВВП Чехії.
Зараз країна намагається розвивати ВДЕ у домогосподарствах. Наприклад, фінансова допомога надається домовласникам для підключення до централізованої системи теплопостачання за умови, що ВДЕ складають більше 50%.
Ситуація у Чехії наочно демонструє, до чого може призвести непродумана політика у сфері ВДЕ і наскільки неприємними можуть бути наслідки для держави, яка вирішила переглянути взяті на себе зобов'язання.
