5 років як у Сирії триває громадянська війна. Спочатку це були мирні демонстрації, на яких сирійці вимагали свободи, демократії, повалення самодержавства.
Та диктатор Башар Асад не тільки не дослухався до свого народу, а почав його нищити, силою розганяючи мирні протести. Як наслідок - громадянська війна. По один бік повстанці, на сторону яких перейшла частина урядового війська, по інший - підтримуваний Росією та Іраном - Асад. І країна охоплена кривавою війною. Майже 400 тисяч загиблих, мільйони біженців.
Дарина з сім'єю вже третій рік живе в Україні. Вона з сумом згадує свою рідну, колись мирну, а тепер охоплену війною, Сирію. До весни 2011- це була спокійна країна. Ніхто й не уявляв, що мирні демонстрації розганятимуть танками, а протистояння виллються у затяжну громадянську війну.
- Почали розганяти ці мітинги силою, було застосовано зброю. Це вже шокувало. І чим більше жертв, тим більше виходило людей на ці мітинги відстоювати своє право, - розповідає Тамара Аль-Салех, українка, що проживала в Сирії.
Сирійці піддалися революційним настроям Арабської весни.
Повалення авторитарних режимів у Тунісі та Єгипті кинули іскру в суху копицю громадянського невдоволення, яке роками зріло в диктаторській країні Асада.
- На початковому етапі люди хотіли демократії, справедливого розподілу ресурсів, чесних, справедливих виборів. Влада не бачила мирного вирішення, не готова була йти на переговори. Для клану, який сформувався, будь-які зміни економічні, політичні, загрожували втратою капіталів та ресурсів. Вони не захотіли йти на поступки, - говорить виконавчий директор Асоціації близькосхідних дослідників Ігор Семиволос.
У розпал протестів, частина урядового війська відмовилася стріляти в неозброєних людей і перейшла на бік повстанців. Згодом сформувалася основа опозиції - так звана Вільна сирійська армія. Правда слабка, розпорошена і без сильного лідера. Башар Асад, тим часом, заручився підтримкою Ірану, Хезболли, а згодом і Росії.
- Асад зрозумів, що рано чи пізно прийде його час, якщо він не зможе чинити опір. І він зрозумів, що це боротьба не на життя, а на смерть і уперся, з усіх сил намагався втриматися при владі, - розповідає експерт з міжнародних та правових питань Андрій Бузаров.
Поки опозиційні відчайдухи намагалися змінити країну, режим диктатора боровся за життя, гинули й страждали мирні люди. Дуже швидко країна перетворилася на руїну. Щодня відключають світло, проблеми з водою і газом, дефіцит продуктів і щодня страх за життя.
- Зрешечені будинки, порожні, вибухи, пожежі. Підвищували ціни, зарплата не змінювалася. Доставка деяких продуктів теж була ускладнена, тому що траси перекриті. В усьому відчувалася нестача, - згадує Тамара.
Однак в українців Сирії була можливість виїхати. Наше посольство організувало евакуацію співвітчизників і взяло на себе всі витрати.
- Нам зателефонували і сказали: термінова евакуація. Завтра ви повинні бути на кордоні Сирії та Лівану. Спасибі нашому посольству, все було дуже чітко, організовано, - розповідає Тамара Аль-Салех.
За роки війни, за скромними підрахунками, загинули понад 370 тисяч людей, 11 млн вимушених втікачів. Мільйони розбитих доль, жертви та руїни, міграційна криза, - наслідки війни в Сирії уже відчуває увесь світ. Майбутнє цієї країни примарне, ані влада, ані опозиція не поступаються. Та попри це, у серцях людей живе надія.
Сирійці сподіваються, що Арабській весні, яка у їхній країні затягнулася на 5 кривавих років, таки прийде кінець і можливо пощастить уже цієї, шостої весни. // Марта Вишневська, Факти, ICTV