Провідні фахівці російської медицини звернулися до представників влади з відкритим листом, у якому розкритикували "реформу медицини" і розповіли про руйнацію галузі в угоду різним корпораціям.
Видання "Кримські новини" розмістило відкритий лист у статті "Про ситуацію в російському охороні здоров'я": відкритий лист провідних медиків Росії:
"Ми - фахівці в сфері організації та управління охороною здоров'я, медицини, економіки та юриспруденції, і просто небайдужі громадяни, звертаємося з цією Декларацією у непростий час, коли державі економити доводиться багато на чому.
Але здоров'я нації - це запорука майбутнього успіху нашої країни. Тому проблеми надання медичної допомоги і в цілому охорони здоров'я населення нині набули пріоритетний характер в тому довгому списку питань, на які нам всім доведеться давати відповіді. Нас турбує те, що давно було очевидним для неупереджених фахівців: наша сучасна охорона здоров'я неефективна, незважаючи на зусилля, що докладаються.
Зростає смертність, медична допомога стає все менш доступною, у т.ч. через необґрунтованої ліквідації (укрупнення)
медичних установ, звільняються лікарі, незадоволені пацієнти і медичні працівники. Країна не може собі дозволити і далі підтримувати хаос і невизначеність між платними і безкоштовними медичними послугами, підтримувати одночасно страхову, бюджетну і ринкову моделі охорони здоров'я. Так працездатна система не створюється, а лише руйнується. За оцінками експертів і ВООЗ російське населення несе вже половину всіх витрат на медичну допомогу, що повністю порушує конституційні права громадян. Тільки за 2014 рік, за даними Рахункової палати, обсяг платних медичних послуг зріс на чверть, замінивши безкоштовну допомогу. Але не все в змозі платити і платність є вагомим бар'єром на шляху доступності медичної допомоги, особливо коли доходи населення скорочуються. Втрачений провідний принцип: охорона здоров'я і медичну допомогу - це система соціального вирівнювання, особливо в умовах вираженого нерівності в доходах і можливостях, оскільки перед лицем хвороби або смерті всі рівні.
Суспільство має вибрати і розвивати найбільш ефективну і перспективну модель охорони здоров'я та надання медичної допомоги.
Такий вибір повинен бути зроблений при обов'язковій умові соціальної захищеності пацієнтів і медичних працівників, забезпечення доступності, достатності за обсягом і належної якості та безпеки медичної допомоги. Наш аналіз моделей охорони здоров'я різних країн показує, що модель, в якій держава виступає страховиком, однозначно вигідніша з економічної точки зору. Вона простіше, прозоріше і дає кращі результати у вигляді керованих показників здоров'я, ніж нинішня модель обов'язкового медичного страхування. Для підвищення доступності та якості медичної допомоги є сучасні методи управління, добре відомі і в Росії, і в тих країнах, де з успіхом використовують бюджетну модель охорони здоров'я - Канада, Іспанія. Великобританія, Греція, Ірландія, Австралія, Швеція, Італія, Данія, Португалія, Фінляндія, Норвегія та ін. Існуюча в Росії модель ОМС має величезне число дефектів, детально описаних в численних дослідженнях. Вийшла абсолютно безглузда система: держава витрачає бюджетні гроші через приватних комерційних посередників на утримання державних лікувально-профілактичних установ і на оплату наданої ними допомоги,
або оплачує надання допомоги приватними клініками. Ми віримо в перспективи розвитку приватних медичних клінік, які фінансуються за рахунок добровільного медичного страхування або за рахунок коштів пацієнтів, які конкурують між собою, але використовують ті ж стандарти лікування і клінічні рекомендації, що і державні медичні установи.
Приватні клініки повинні входити в національну систему надання медичної допомоги. Але ми не можемо дозволити собі втратити контроль над громадським охороною здоров'я, передаючи державні медичні установи корпораціям, не можемо допустити, щоб прибуток на здоров'я і бізнес на хворобах стали основою державної політики в охороні здоров'я. Це неприпустимо ні з економічної, ні з правової, ні з етичної точок зору. Необхідно зупинити руйнування системи охорони здоров'я у вигляді обгрунтовуємо економією ліквідації (укрупнення, оптимізації) величезного числа медичних установ (лікарень, пологових будинків, диспансерів, ФАПів і т.д.). Фактично ця економія - науково необгрунтоване, без належної віддачі витрачання обмежених суспільних коштів.
Нині багато фахівців обгрунтовано наполягають на підвищенні частки ВВП, що йде на державне фінансування охорони здоров'я. Але розуміючи нинішні економічні негаразди, а також те, що виділені додаткові кошти можуть бути зараз витрачені не на пріоритетні проблеми, необхідно зробити «фінансовий розворот» від стаціонарної допомоги до амбулаторної, від будівництва нових центрів високотехнологічної допомоги та придбання дорогого устаткування до найбільш масової і правильно організованою первинної медико-санітарної допомоги, від федерального рівня управління охороною здоров'я до суб'єктного і далі до відновлення муніципального охорони здоров'я, де повинні створюватися найбільш прості, доступні і загальні для всіх умови життя, включаючи медичну допомогу загального типу. Все це безумовно покращить ситуацію при одних і тих же фінансових витратах. Починати ж перетворення з кінця, скорочуючи ліжка до посилення профілактики і амбулаторної ланки - означає приректи їх на провал, збільшити обсяги платних послуг, тим самим різко обмежуючи доступність медичної допомоги. Доведеться також вирішувати серйозні проблеми з медичними кадрами,
їх підготовкою, удосконаленням, розподілом, структурою, оплатою їх праці, але не ціною їх масового вивільнення, що завдасть важкого удару по і без того переживає кризу охорони здоров'я. Необхідно ширше залучати громадян до вирішення проблем охорони здоров'я шляхом залучення їх до наглядових та піклувальні ради медичних установ.
Важливими кроками до перспективної моделі охорони здоров'я повинні стати: - підвищення доступності та застосування доведених медичних технологій; - Ешелоновані побудова медичної допомоги (від загальної до вузькоспеціалізованої); - Наукове обґрунтування потреб населення в різних видах медичної допомоги, без чого всі програми і заходи носять довільний характер; - Введення безкоштовного (або за незначну співоплати) лікарського забезпечення за рецептом лікаря при амбулаторному лікуванні. Якщо цього не зробити, то лікування хворих буде ставати все дорожче, буде втрачено ще більше життів. З огляду на державну важливість цих питань, а також пряму зацікавленість в збільшенні числа здорових осіб, спостереження і контроль за міжсекторального підходу до охорони здоров'я повинен здійснювати Національну раду при Президентові РФ з охорони здоров'я,
у веденні якого має перебувати курирування моніторингу здоров'я населення, «Національна стратегія охорони громадського здоров'я та надання медичної допомоги », підготовка періодичної доповіді Президента РФ про стан здоров'я нації, як фактора національної безпеки. Під егідою Національної ради слід почати широку суспільну дискусію про вибір оптимальної для Росії національної моделі охорони здоров'я і шляхи її формування. У зв'язку з наближенням виборів в Державну
Думу ми звертаємося до політиків, які претендують на місця в ній, з проханням підтримати нашу позицію.
Власов Василь Вікторович, доктор медичних наук, професор, президент Товариства доказової медицини; Воробйов Павло Андрійович, доктор медичних наук, професор, голова Московського міського наукового товариства терапевтів; Гонтмахер Євген Шлемовіч, доктор економічних наук, професор, член Комітету громадянських ініціатив, заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин ім. Е.М.Примакова РАН; Гришин Володимир Вадимович, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст Російської Федерації;
Єрмаков Сергій Петрович, доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту соціально-економічних проблем народонаселення РАН; Колесніков Сергій Іванович, академік РАН, Со-президент Загальноросійського громадського руху «За збереження народу»; Комаров Юрій Михайлович, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки РФ, член Комітету громадянських ініціатив, член бюро Виконкому Пироговського руху лікарів, віце-президент Російської медичної асоціації; Кравченко Наталія Олександрівна, доктор медичних наук, професор; Линденбратен Олександр Леонідович, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки РФ, перший заступник директора Національного НДІ громадського здоров'я ім. М. О. Семашка; Рагозін Андрій Васильович, кандидат медичних наук; Ройтберг Григорій Юхимович, доктор медичних наук, професор, академік РАН, заслужений лікар РФ, лауреат премії Уряду РФ, президент ВАТ «Медицина»; Саверський Олександр Володимирович, юрист, президент Ліги захисту прав пацієнтів; Шаталова Олена Юріївна, Голова Загальноросійського руху «За здорову Росію»
Ігор Артюхов
