Російські політтехнологи дали чіткий месидж, що готові до введення жорсткішої цензури для захисту існуючого режиму і історичних міфів, на які він спирається.
На сайті "РІА.Новості" вийшла стаття путінського політтехнолога Владіміра Лєпєхіна під заголовком "В Росії розгортається гібридна громадянська війна". Головним месиджем чернетки отриманого від Путіна завдання (перед цим він дав посил підвласним ЗМІ формувати зміцнювати мир і довіру між народами на "уроках війни"). При цьому, усю інформацію, яка суперечить з думкою пануючої в країні владою, або ж підриває до неї довіру, пропонують вважати "Інформаційною війною, яка є актом агресії" проти Росії.
Попри об'ємний текст, стаття вийшла незакінчена, наче писалася поспіхом. Однак, при цьому автор сформував головні месиджі, які спустилися у вигляді "темників" головним "агітпропівцям" Кремля. Тому, хочемо звернути увагу на такі пункти, як спирання на "велике радянське минуле" у побудові теперішнього інформаційного поля Москви, яка затято обороняє не лише своє минуле, а й теперішнє, просякнуте тотальною корупцією у всіх органах влади.
І усі наближені до Путіна затято захищаються, як Рамзан Кадиров, на якого, на думку російських політтехнологів, безпідставно нападаються вороги РФ. Так само Кремль вимагає вважати усіх, хто висловлюється про імперські злочини Путіна на Донбасі, інформаційними ворогами.
"В Росії розгортається гібридна громадянська війна. У гібридної громадянській війні громадяни однієї держави знищують один одного морально і психологічно. Але важливо розрізняти цілі воюючих сторін, вважає Владімір Лєпєхін.
В ході церемонії вручення державних нагород на минулому тижні президент РФ Володимир Путін зазначив, що Росія повинна зберігати пам'ять і правду про війну, уроки якої не втрачають своєї актуальності. І ці слова - не просто формальність, яку зобов'язаний був дотримати глава держави в ході протокольного заходу. Це ще одне нагадування громадянам РФ, що пам'ять про Велику Вітчизняну війну - найважливіший фактор єдності нашої країни. Єдності, яке проходить сьогодні серйозні випробування.
Інформаційна війна як акт агресії
В умовах зростання активності НАТО біля кордонів з Росією,
введення проти неї економічних санкцій і реалізації проти РФ недружніх дій правового, політичного і іміджевого характеру, головною зовнішньою загрозою для Росії стала інформаційна війна.
Основна мета будь-якої війни - нанести противнику максимальної шкоди з метою його знищення. У цьому сенсі інформаційні атаки на Росію по всьому фронту - на її керівництво, історію і спосіб життя - слід розглядати в тих самих категоріях, що властиві для воєн із застосуванням традиційної зброї. Зокрема, в категоріях заподіяного щодо Росії акту прямої агресії.
На жаль, в російських елітах немає усвідомлення цього факту. Вважається (не без допомоги геополітичного супротивника, що просуває в просторі Росії - на відміну від традиційної війни - НЕ танки, а вигідні йому дискурси), що інформаційна війна - якийсь двосторонній обмін пропагандистськими ударами, не більше. Хоча Росія ні на кого не нападала, не ставила за мету завдати кому-небудь максимальної шкоди і взагалі вважає антиросійські інформаційні атаки, за великим рахунком, всього лише тимчасовою напастю, яку треба пережити,
не дратуючи противника контрвідповідь і сподіваючись на швидке "протверезіння" Заходу по відношенню до несправедливо критикують їм Росії.
Російські еліти мляво й непослідовно відбиваються від наростаючих атак противника, прагнучи застовпити своє право на поширення "альтернативної інформації", не думаючи на більшу - наприклад, на адекватну відповідь противнику, свідомо і серйозно розв'язала проти РФ війну, пощади в якій не буде ні главі держави , ні самій державі, ні його громадянам. Якщо тільки вони не приймуть іншу віру.
З моєї точки зору, простором агресії у війні нового типу є не територія і навіть не державні інститути, а свідомість людей. Бо який сенс витрачати кулі та снаряди на фізичне знищення громадян РФ, якщо можна вбити їх ментально, а точніше - замінити в їх голові одні смисли і переваги іншими?
В принципі, для перемоги над супротивником в ментальному полі важливо домогтися такого стану, при якому більшість громадян країни-жертви перестають довіряти своєму керівництву, в ідеалі - змінити ідентичності людей, які добровільно (як це сталося на Україні)
принесуть агресору на блюдечку ключі від своєї країни.
На цьому і тримається сучасний колоніалізм - на готовності позбавляли традиційних ідентичностей еліт і народів прийняти чужі ідентичності як свої, причому на шкоду власній історії та культурі.
Громадянська гібридна війна як підмога агресору
Перекодування національних ідентичностей - це завжди (якщо не починати інформаційних бліцкригів) досить тривалий процес. Так, для перекодування свідомості європейців знадобилося 70 років, а, наприклад, свідомості значної частини українців - два десятиліття, сотні спеціальних програм і сума набагато більша, ніж ті 5 млрд доларів, які були названі заступник держсекретаря США Вікторією Нуланд.
У випадку з Росією подібна програма теж давно є, але, схоже, її недостатньо для того, щоб і в РФ відбулася така вестернізація, при якій більшість росіян відмовилися б Батьківщину любити, а російські еліти стали б беззаперечно підкорятися світовим "центрам сили". Крім того, глобальна економічна криза вимагає від Заходу прискорення асиміляції своїх домініонів. Звідси бажання насадити Росії вестернізацію хірургічним шляхом:
швидко, жорстко і ефективно.
Найпростіший спосіб - видалити у пацієнта той орган, який відповідає за стратегічне управління, тобто главу держави. Що, як ми бачимо, відливається в гасло "Росія без Путіна!" Але от халепа: у президента РФ занадто високий рейтинг для того, щоб його можна було змістити на найближчих президентських виборах. Звідси бажання Заходу прибрати Путіна "революційним" шляхом. Благо, що західні технології квазіреволюцій показали свою ефективність в цілому ряді піддослідних країн.
Будь-яка революція - наслідок граничного загострення соціальних та інших суперечностей в суспільстві (а таких протиріч сьогодні в Росії хоч відбавляй, отже, передумови для організації масового протесту в нашій країні ніби як у наявності. В той же час, очевидно, що революція може проходити або по Леніну ( як творчість мас), або по Питириму Сорокіну (як пробудження звіра). на початку неодноразово обдурені росіяни не вірять. Другого, що природно, не хочуть.
Для реалізації першого варіанта необхідно наявність як мінімум організованою сили, що спирається в своїх діях на привабливу ідею,
для другого варіанту - слабкість і боягузтво влади, як це було в СРСР в 1991 році і на Україні в 2014-му. Однак організованою сили з привабливою ідеєю в РФ сьогодні немає, а в слабкості путінську Росію теж не дорікнеш. В результаті головне своє завдання противники РФ бачать в тому, щоб розколоти пропутінську більшість.
Потрібно так проїхатися по путінському електорату, щоб соціальна брила (80% населення) перетворилася в депресивну і розгублену масу. В ідеалі - в сукупність борються між собою озлоблених малих груп. І на це спрямована сьогодні не тільки інформаційна війна проти Росії, але також активно розпалювана всередині РФ ГРОМАДЯНСЬКА гібридна війна.
Основні напрямки громадянської гібридної війни
У гібридної війни маса вимірювань, але ключове - свідомість людей. Звідси завдання - розпалити якомога більше конфліктів в медійному полі Росії.
Ключовим же напрямком нагнітання напруженості в Росії, за задумом її недругів, повинна стати сфера міжетнічних відносин, а тому медіапростір країни наповнилося публікаціями проти Рамзана Кадирова, смакуванням теми "узбечки,
яка вбила дитину" через помсту Путіну "та іншими темами, які сприяють підвищенню градуса взаємної неприязні росіян і українців, росіян і кавказців і т.п.
Ще один фронт - вітчизняна історія, в якій немає і не може бути однозначних оцінок ключових подій і персонажів на кшталт Сталіна, Єльцина чи Горбачова. Саме в цю сферу кинулися сьогодні прозахідні "журналісти" і "експерти", закидаючи ЗМІ фейк і насолоджуючись тим, як одні пропутінци наскакують на інших, наприклад, "на захист" Сталіна.
З цієї ж області - спроби дедалі численніших ботів реабілітувати генерала Власова, а також пожвавити теми сталінських таборів, депортації окремих народів або "звірств" Червоної армії в "окупованій" Європі.
Ведені полководцями настання Заходу на Росію "дикі гуси" соціальних мереж використовують сьогодні будь-яку можливість для розпалювання в РФ гібридної громадянської війни. Завдяки їх зусиллям роздута до непомірних величин історія з Савченко, а відомий журналістський ляп з "розп'ятим дитиною" виноситься на рівень "путінської пропаганди".
З темами "розстрілу владою учасників Майдану",
"збитого" ополченцями Донбасу малайзійського "Боїнга" або "санкціонованого" керівництвом РФ вбивства Литвиненка недруги Росії, очевидно, потрапили пальцем в небо. Однак є ще багато спекулятивних внутрішніх тим, якими можна ламати і жолобити свідомість російського обивателя. Наприклад, "Путін здав Новоросію!" або "Святійший вклонився Папі Римському!".
На жаль, стратеги інформаційних атак поступово домагаються своїх цілей. У Росії фактично згорнуто обговорення проблеми нездатності уряду РФ забезпечити розвиток економіки. Зате хітами новинних випусків стають різного роду політичні пустушки начебто недавньої в Вільнюсі.
Увага більшості громадян РФ все більше переключається на суперечки між собою. І щоб вирватися з цієї пастки, слід, як я вважаю, спочатку усвідомити неабиякий характер розв'язаної проти Росії війни на знищення. Після чого, як восени 1941 року, ватники, совки і сталіністи повинні підготувати країну до контрнаступу".
