Припинення бойових дій дозволило Азербайджану закріпитися на панівних висотах у Карабасі.
Лінія фронту в ході бойових дій в зоні карабаського конфлікту скоригована незначно, але Азербайджану вдалося зайняти стратегічні висоти і довести боєготовність своїх військовослужбовців, заявили опитані "Кавказьким вузлом" азербайджанські аналітики, передає "Кавказький вузол".
В ніч на 2 квітня ситуація в зоні карабаського конфлікту різко загострилася, почалися бої із застосуванням танків, авіації і артилерійських знарядь. Сьогодні сторони конфлікту заявили про перемир'я. Сторонам конфлікту необхідно негайно припинити застосування сили і повернутися до переговорів, йдеться в сьогоднішній заяві Мінської групи ОБСЄ.
Суперечливі заяви про зміну позицій, займаних збройними силами конфліктуючих сторін, підкреслюють нестійкість ситуації навколо Нагірного Карабаху і крихкість оголошеного сьогодні режиму припинення вогню. Відомості про кількість жертв квітневої ескалації конфлікту фрагментарні, єдиної зведеної цифри на поточний момент немає. Азербайджан заявив про загибель 12 своїх солдатів і одного мирного жителя.
Вірменія визнала, що в боях загинули 18 військовослужбовців. Нагірний Карабах повідомив про 20 убитих військових і чотирьох цивільних. За даними ООН, 2 і 3 квітня загинули щонайменше 30 військовослужбовців і три мирних жителя.
"Вірменію змусили піти на перемир'я без попередніх умов"
Перемир'я фіксує змінену під час боїв лінію фронту, вважає азербайджанський військовий експерт, аналітик Інституту миру і демократії Азад Ісазаде.
"Перемир'я означає призупинення воєнних дій. При цьому сторони зупиняються на позиціях, на яких вони знаходяться на даний момент. З іншого боку, події відбуваються на визнаної міжнародним співтовариством території Азербайджану. І у азербайджанської армії немає резону відходити від зайнятих позицій", - сказав кореспонденту "Кавказького вузла" Азад Ісазаде.
Як нагадав аналітик, Азербайджан 3 квітня в односторонньому порядку заявляв про те, що припиняє бойові дії. При цьому Вірменія, як вважає Ісазаде, 2 і 3 квітня "не погоджувалася припинити вогонь".
"Вірменська сторона якраз наполягала на перемир'я на умовах відходу Азербайджану на вихідні позиції.
Однак події останніх двох днів, коли спроби вибити азербайджанську армію з зайнятих позицій виявилися безрезультатними, змусили вірменську сторону піти на перемир'я без попередніх умов", - навів свою точу зору Ісазаде.
Разом з тим експерт зауважив, що він "не має даних про те, наскільки вдалося просунутися азербайджанської армії".
"З точки зору досягнення військової переваги, важливим є не пройдене військовослужбовцями відстань, а заняття важливих стратегічних висот. Просування могло бути і невеликим, скласти всього кілька кілометрів. Однак азербайджанської армії вдалося зайняти і закріпитися на ряді стратегічних висот на північному сході і південному сході Карабаху", - сказав Ісазаде.
"Заняття ключових висот дозволяє дозволяє контролювати великі території. Але в першу чергу, заняття ключових висот дозволяє убезпечити цілий ряд азербайджанських населених пунктів", - додав аналітик.
Карта прикордонній території НКР і Азербайджану. Фото Алвард Григорян для "Кавказького вузла" Азербайджан зробив ставку на те, щоб взяти під свій контроль ключові висоти, зазначалося в матеріалі "Кавказького вузла" від 3 квітня.
За даними Міноборони Азербайджану від 2 квітня, в ході боїв на північному сході Нагірного Карабаху були зайняті село Сейсулан, висоти навколо села Талиш і висота Леле Тепе на південному сході Карабаху поблизу міста Горадіз. Судячи з які надходили від конфліктуючих сторони даними, Азербайджану вдалося закріпитися на висотах на лінії зіткнення. Так, за даними Міноборони Вірменії від 5 квітня, противник "контролює вісім бойових позицій -три в районі Талишев, п'ять позицій на південному сході". При цьому в Міноборони Вірменії стверджують, що "ці висоти не уявляють з себе оперативної значимості".
"Бойові дії завдали серйозного удару по репутації МГ ОБСЄ"
На думку Азада Ісазаде, бойові дії "змінили існував понад 20 років статус-кво в Карабахському конфлікті".
"Протягом всього цього часу позиція вірменської сторони полягала в тому, що Азербайджан не в змозі змінити існуючу ситуацію на лінії зіткнення військ. При споглядальної позиції посередників це забезпечувало перевагу вірменській стороні на переговорах, і вона демонструвала непоступливість", - вважає Азад Ісазаде.
Як заявив аналітик, Азербайджан "змінив цю ситуацію". "Азербайджан показав, що може самостійно, без оглядки на будь-кого, проводити військові операції і досягати успіху. Події початку квітня також розвіяли стереотип, що у вірменської сторони непрохідна оборона", - заявив Азад Ісазаде.
"Був стереотип, що вірменська сторона знаходиться на ключових висотах, а Азербайджан - на рівнині. Однак події останніх днів показали, що азербайджанська армія боєздатна і може успішно вести бойові дії в гірських умовах ", - сказав Ісазаде.
Бойові дії в зоні карабаського конфлікту також завдали серйозного удару по репутації Мінської групи ОБСЄ, вважає Азад Ісазаде. "Мінська група ОБСЄ більше 20 років діяла безрезультатно. Останні події підвищують шанси на прискорення мирного процесу ", - навів свою точку зору аналітик, також заявив про" фактичне нейтралітет Москви ".
"Москва в ці дні займала нейтральну позицію. А Азербайджан довів, що цілком може вирішити питання про звільнення своїх територій силовим шляхом. Ця обставина, безумовно, має сприяти "пожвавленню" переговорного процесу ",
- підкреслив Азад Ісазаде.
Експерт припустив, що тепер співголовами Мінської групи ОБСЄ "стануть дипломати більш високого рангу, ніж зараз". "Також тепер більш активну роль у вирішенні конфлікту може почати грати Росія. Адже вплив Росії в регіоні все ж більше, ніж у інших модераторів", - вважає Ісазаде.
Створена в 1992 році Мінська група ОБСЄ займається пошуками вирішення конфлікту в Нагірному Карабасі. До постійних членів Мінської групи ОБСЄ відносяться Білорусія, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія, Туреччина, Вірменія, Азербайджан. Країни-співголови - Росія, Франція і США - також є постійними членами Мінської групи, зазначається в довідці "Мінська група ОБСЄ", опублікованій на "Кавказькому вузлі".
"Світова спільнота дозволило загострити карабахський конфлікт"
В ході бойових дій лінія фронту була скоригована незначно, зауважив директор інформаційного агентства Turan Мехман Алієв. "Бойові дії не змінили загальну картину - азербайджанські райони залишаються під окупацією", - сказав кореспонденту "Кавказького вузла" Мехман Алієв.
"При цьому в ході нинішніх військових дій азербайджанська армія завдала точні удари і знищила командні пункти,
техніку, живу силу на глибині території противника. Тобто азербайджанська армія здатна воювати в сучасних умовах, використовуючи новітні озброєння", - додав Мехман Алієв.
Разом з тим експерт звернув увагу на "стриману реакцію міжнародних посередників на те, що відбувається на фронті".
"Протягом трьох днів звучали заяви загального характеру, ніякий тиск на Азербайджан надано не було. Це свідчить про те, що настає важливий момент для вирішення конфлікту", - вважає Алієв.
На думку експерта, до початку бойових дій "на переговорах склалася тупикова ситуація". "У Вірменії був синдром переможця. І Єреван використовував факт окупації районів навколо Нагірного Карабаху для досягнення визнання незалежності цієї території. Азербайджан же відкидав можливість незалежності Нагірного Карабаху, але готовий був надати йому високий статус автономії ", - підкреслив Мехман Алієв.
При цьому він не виключив, що світова спільнота "підштовхнуло Вірменію до компромісів". "Виходить, що світова спільнота дозволило загострити конфлікт, а потім втрутився і домоглося перемир'я", - сказав Алієв.
"Карабахський конфлікт стає регіональним анахронізмом"
Директор агентства Turan також підкреслив, що США і Росія зацікавлені в розвитку економічних зв'язків з Азербайджаном.
"Для США пріоритетним був розвиток економічних зв'язків у сфері енергетики і транспортний коридор Захід-Схід, а для Росії - ринок озброєнь і перспективний коридор Північ-Південь. У міру розвитку цих впливових проектів, які визначають перспективну картину регіону, вплив Азербайджану зростає. А вплив Вірменії, яка опинилася на узбіччі кавказьких комунікацій, падає", - навів свою точку зору експерт.
У найближчі два-три роки, як прогнозує Алієв, повинні "заробити транспортні коридори Схід-Захід і Північ-Південь". "Це співпаде з відновленням економічного зростання в Росії, Туреччині, Китаї, підйомом іранської економіки після зняття санкцій. Це прискорить і збільшить вантажопотоки в різних напрямках, Азербайджан стане центральним ланкою в перетині комунікацій ", - сказав Мехман Алієв.
Карабахський конфлікт в цьому випадку, як упевнений експерт, стане "регіональним анахронізмом, все менше використовуються зовнішніми гравцями для просування своїх інтересів в регіоні".
"При цьому конфлікт буде постійним джерелом загроз для економічних процесів", - сказав Алієв.
"Міжнародне співтовариство спробує зблизити позиції сторін"
Мехман Алієв чекає, що світова спільнота найближчим часом почне процес з "примусу сторін до миру". З точкою зору Мехман Алієва погодився член Азербайджанського національного громадського комітету з євроінтеграції Тогрул Джуварли.
"Останні події на фронті показали, що ту перевагу, яке отримала Вірменія на початку 1990-х рр., Вельми хитке. І що Азербайджан здатний змінити ситуацію ", - сказав кореспонденту" Кавказького вузла "Тогрул Джуварли.
"Тому для уникнення масштабної війни, великої кількості нових жертв, необхідні взаємні компроміси. Міжнародне співтовариство, ймовірно, зробить дипломатичні зусилля, щоб зблизити позиції сторін. Можливо, будуть нові мирні ініціативи та пропозиції", - сказав Джуварли.
