Ще зухвалі на початку 1990-х журналісти якось запитали у Єгора Гайдара, скільки коштує хліб. Він не знав що відповісти. І це був серйозний удар по настільки відірваному від дійсності політикові.
У Володимира Путіна в ході "прямої лінії" чомусь ніхто не поцікавився, чи знає він розмір середньої зарплати в країні, ціни на продукти харчування і медикаменти, чи замислюється про те, як прожити на пенсію. Було б цікаво з'ясувати, наскільки глава держави обізнаний про реальний стан справ в Росії.
Зате у відсутність незручних питань президент упевнено говорив про зростання резервів. За його словами, навіть якщо країна взагалі нічого не робитиме, їх вистачить на чотири місяці, а якщо витрачати в звичайному режимі, то на чотири роки. "Ми плануємо, що наступного року буде вже зростання економіки, і тому резервних фондів вже не потрібно буде стільки витрачати. Тут ніяких побоювань бути не може", - підкреслив він.
Якщо про таку милостиву картину Путіну докладають радники, то вони просто вводять його в оману. Цифри свідчать про зворотні процеси: резерви скорочуються, динаміка зовсім не втішна,
зростання не передбачається. Пройдуть ті самі чотири роки (а із зростанням дефіциту бюджету - може, і менше) - і що тоді?
За даними Центробанку, на початок 2014 року міжнародні резерви РФ складали 510,5 млрд доларів. На початок 2015-го - 386,2 млрд, а за станом на січень поточного року - вже 368 млрд. Очевидні, зафіксований за останні місяці невеликий формальний приріст пов'язаний виключно зі зміною курсу долара.
Об'єм Резервного фонду, за інформацією Мінфіну, за останні два роки в рублевому вираженні скоротився більш ніж на трильйон: з 4,4 трлн. крб. в квітні 2015 року до 3,3 трлн. крб. на сьогодні. Нестримно розтаскується і Фонд національного добробуту: за останні два роки його об'єми знизилися на 19%.
В цілому президент, хоч частково і визнав складність ситуації, одночасно тут же заявив - і вже не вперше - про "позитивний тренд" в економіці. Але навіть для таких помірно оптимістичних прогнозів немає достатніх підстав. Індекс промислового виробництва в 2015 році, за даними Росстатуа, склав 96,6% по відношенню до попереднього періоду, тобто сталося зниження на 3,
4%. В IV кварталі 2015 року валовий внутрішній продукт (ВВП) РФ знизився на 3,8%.
Одночасно за 2015 рік експорт товарів по відношенню до 2014 року впав на 32,1% що серйозно перекрило їм фінансовий "кисень".
Незважаючи на гучну кампанію по підтримці вітчизняного сільгоспвиробника і санкції, виробництво продукції минулого року в Росії виросло всього на 3% це рівень статистичної погрішності.
Усе це позначилося на житті в країні. Ми стали гірше одягатися і гірше є, відмовляти собі в "надмірностях", нестримно скачуватися у бідність, в стан, характерний для третього світу. "У нас рівень людей, що мешкають за межею бідності, трохи підвівся", - умиротворяючи сказав Путін. Проте це "трохи" - за даними Росстата - склало цілих 3,1 млн чоловік за 2015 рік. І це в додаток до тих 16 мільйонів росіян, які і до цього знаходилися за межею бідності.
Всього ж позбавлених хоч би прожиткового мінімуму в країні – 14% від загальної чисельності населення. Втім, і на прожитковий мінімум, і навіть на два прожиткові мінімуми навряд чи можна нормально прожити.
Говорити в категорії "трохи" про мільйони бідуючих співгромадян,
що опинилися в катастрофічних обставинах з вини провальної політики влади, навряд чи допустимо хоч би з етичної точки зору. Величезна кількість сімей просто викреслюється з нормального життя. Шанси дітей з таких сімей на повноцінну соціалізацію в суспільстві, на здобуття конкурентоздатної освіти зменшуються з кожним днем.
Всупереч завіренням, нічого не робиться для відновлення споживчого попиту, здатного виступити і драйвером економічного зростання. Навпаки, соцвиплати скорочуються, бюджетний сектор залишають на голодному пайку, пенсії фактично не індексуються.
Проблема невиплати зарплат на системному рівні також не вирішується. Після скарги під час "прямої лінії" від працівників рибокомбінату Шикотана, розбиратися із заборгованостями Генпрокурор Юрій Чайка відправив до Сахалінської області свого заступника. Але на усі регіони і підприємства замів не напасаєшся.
В цілому за минулий рік реальні доходи населення впали на 4% повідомив Росстат. Число безробітних в Росії у березні досягло 1,066 млн чоловік, відрапортував вже Мінпраці. Тільки з кінця 2015 року кількість незайнятих громадян збільшилася на 7,
33%. При цьому істинна ситуація із зайнятістю в країні набагато тривожніше за те, що фіксує офіційна статистика.
Коли говорять про міфічне економічне зростання, необхідно розуміти, що йому просто нізвідки взятися. Споживчий попит з природних причин падає, нафта дорожчати категорично відмовляється, бюджетний пиріг також скорочується. Про держінвестиції скоро і зовсім непристойно буде заїкатися. А інших джерел зростання у економіки просто немає.
Так, резерви доки залишаються. Але єдине, здається, що росіяни добре уміють - це талановито їх проїдати і доручати Кудріну писати чергові стратегії, про що Президент і згадав під час прямої лінії. Адже куди працевлаштувати Кудріна - це дуже важливе антикризове завдання.
Консервуючи ситуацію, продовжуючи брати у борг у майбутнього, країну приречено на подальше наростання негативних тенденцій. На падіння виробництва, безробіття, масштабні борги із зарплат, падіння податкових надходжень до бюджету.
Якщо не зважитися на радикальні реформи сьогодні, то завтра ніякій прямій лінії вже може і не відбутися. Люди просто не зможуть собі дозволити таку розкіш,
як впродовж трьох годин палити електрику телевізором.
Криза загострила проблему майнової нерівності: сьогодні доходи 10% найбагатіших і бідних росіян розрізняються в 16 разів. Для порівняння: в цілому по Європі - в 7 разів, у Фінляндії - в 5,6. За мірками ООН, при відмінності в 8 разів починається соціальна нестабільність. При цьому усі спроби парламентської опозиції в Росії ініціювати введення прогресивної шкали прибуткового податку безапеляційно занепали.
І які б "вуха замовника", за виразом президента, не стирчали з розслідувань про офшори російських еліт, ця інформація не може не розбурхувати уми убожіючого населення.
Поки вершки російського суспільства обходять податки через Панаму, пересічні громадяни потрапляють в кредитну кабалу. За даними ЦБ, 38 мільйонів росіян мають заборгованість перед банками. При цьому біля 18% з них мають по декілька кредитів, а більше половини позичальників використали нові кредити, щоб розплатиться по старих боргах. На цьому фоні зріс об'єм простроченої заборгованості.
Негативні настрої росіян по відношенню до влади ростуть.
За даними соціологів (лютий 2016 року), майже 84% громадян чули негативні висловлювання в адресу влади у своєму оточенні; нагадаємо, рейтинг Путіна по офіційних вимірах виявився майже – 82%.
Звичайно, можна у черговий раз спробувати звалити усі проблеми на 90-ті або на радянське минуле - як у випадку з ЖКГ, яке, на думку президента, почало руйнуватися ще при СРСР. Але в 2016 році це виглядає вже безглуздо. До того ж виросло вже ціле покоління, яке у свідомому віці нікого з керівників країни, окрім Путіна і нинішнього лідера партії "Єдина Росія" Дмитра Медведєвої, і не пам'ятає. З тим же успіхом можна продовжувати обґрунтовувати відставання в економічному розвитку від всього світу монгольським нашестям на Русь.
Пряма лінія з президентом покликана була справити "магічне" враження, збити зростаюче невдоволення, створити ілюзію передбачуваного майбутнього. Чи вдався фокус, покажуть у тому числі вересневі вибори в Держдуму, що залишаються доки найширше відкритим питанням.
Питання лише в тому, чи не дозволить пасивність народу в черговий раз залишити вибір за іншими? Тими іншими, які сподіваються, набравши повітря в легені і примружившись, перепливти через парламентські вибори, доповзти на другому диханні до президентських, а потім розслабитися ще на шість років. Підбадьорюючи себе тригодинними бесідами про чудове майбутнє, яке все ніяк не настане.
