Дмитро Медведєв виступив 19 квітня в Держдумі з традиційним щорічним звітом уряду. Як правило, в таких виступах прем'єр намагається виправдати усі свої кроки за минулий рік. Нинішній звіт Медведєва не став виключенням. Проте протиріччя в доповіді впадали у вічі. Найголовніше - прем'єр виступив проти президента. Якщо Путін постійно наполягає на структурних реформах, то Медведєв вирішив поставити на них хрест.
"Будь-які форсовані перетворення посилили і продовжили б кризові явища на декілька років", - заявив прем'єр.
Дмитро Медведєв - стовідсотковий підопічний Володимира Путіна. Це означає, що ніякої конфронтації між ними не було і не буде. Проте доповіді прем'єра в Держдумі підтвердили сумніви в тому, що вони проводять погоджену економічну політику.
Не так давно Володимир Путін призначив колишнього міністра фінансів Олексія Кудріна зам головою Економічної ради при президентові, главою якого є сам президент. Це означає, що Путін, ймовірно, згоден з тими заходами, які пропонує Кудрін і його Комітет цивільних ініціатив.
Передусім йдеться про підвищення пенсійного віку мінімум на 5 років:
до 60 років для жінок і до 65 для чоловіків. Кудрін пропонував оголосити про необхідність цього відразу після виборів в Держдуму цього року.
Крім того, Кудрін виступає за те, щоб російські суди "не кошмарили" вітчизняний бізнес, а захищали його від безпідставного натиску з боку правоохоронних органів.
Медведєв визнав необхідність структурних реформ, але заявив, що такого роду перетворення розтягнуть кризу на роки. "Країні потрібні глибокі структурні реформи. Уряд це розуміє. Але розуміє, як це відіб'ється на соціальній сфері. Будь-які форсовані перетворення посилили і продовжили б кризові явища ще на декілька років. Реформи за рахунок людей проводити не будемо", - пообіцяв Медведєв.
Заява Медведєва означає, що він проти збільшення пенсійного віку найближчим часом, хоча чим покрити дефіцит Пенсійного фонду, він не уточнив (цього року дефіцит перевищить 1 трлн. рублів).
Проте, з приводу наглядових перевірок бізнесу Медведєв фактично погодився з Кудріним. "Бізнесмени чекають від держави захисту. Захисту власності і захисту від тиску. Підприємці мають бути впевнені,
що ніхто не відбере у них бізнес. Чи на них заведуть необґрунтовану кримінальну справу", - заявив прем'єр.
Правда, конкретних прикладів того, що робота в цьому напрямі йде, Медведєв не озвучив. Можна тільки здогадуватися: або прем'єр розраховує, що ціни на нафту виростуть, незважаючи на провал переговорів в Катарі, або він чекає "ефекту Примакова-Маслюкова" від 1998 року, який припускає зростання доходів бюджету із-за тотального скорочення витрат бюджету.
Також Медведєв заявив, що треба повернутися до "трирічного" бюджету, який, очевидно, відштовхуватиметься від цін на нафту. Нагадаємо, що бюджет - 2106 розрахований в річному режимі, оскільки уряд не знав, як макроекономічні показники могли зміняться в найближчі 2-3 роки. Прем'єр також порадував: податки не підвищуватимуться до 2018 року. Втім, такі обіцянки влада давала вже неодноразово. Є підозра, що після настання цього терміну податки підвищать в рази.
Можливо, Медведєв і прав. Нафтові котирування зараз знову йдуть вгору. Після новини про те, що зустріч в Досі представників ОПЕК і незалежних виробників "чорного золота" закінчилася безрезультатно (меморандум про "заморожування" видобутку сировини не був погоджений),
вартість "бочки" впала, проте на інший день виросла. Вслід за нею додає і російська валюта.
Можливо, тому Медведєв і заявив, що секвестру бюджета-2016 не буде. Але це не означає, що скорочення витрат не передбачається. Навпаки, будуть понижені неефективні витрати. За словами прем'єра, "в кожній статті є резерви для підвищення їх результативності і економнішого досягнення цілей". До речі, робота в цьому напрямі вже ведеться фахівцями Рахункової палати.
І того ж дня, коли виступав Медведєв, Рахункова палата з'ясувала, що на об'єктах Північно-західної Дирекції (Санкт-Петербург) по будівництву, реконструкції і реставрації відсутні куплені матеріали і устаткування на суму більше 332 млн рублів.
Як зберегти резерви?
Що робити з економікою? Екс-замголови Мінекономрозвитку Андрій Клепач заявив, що якщо Росія хоче стимулювати економічне зростання, тобто три шляхи: різко скоротити витрати бюджету, збільшити податки або "нарощувати державний борговий тягар".
"Ми вже порізали витрати, збираємося різати більше. Проте масштабне скорочення дефіциту бюджету може привести до зубожіння лікарів і вчителів.
– попередив Клепач. - Треба розуміти ціну реформ. Зменшення витрат на "воєнку" – це не те, що потрібно".
Його альтернатива - наповнення ринку держзобов'язаннями. Інакше до середини 2017 року Росія "спалить" усі резерви.
Інший вихід запропонували бізнес-омбудсмен Борис Тітов і радник президента Сергій Глазьєв. Зокрема, йшлося про трансформацію ЦБ в головний інститут розвитку, який відмовиться від боротьби з інфляцією і займатиметься кредитним стимулюванням несировинних секторів. Для цього потрібна низька ставка за кредитами - в 4-5%.
Зараз жоден банк на це не піде через високу інфляцію. Медведєв цю тенденцію підтвердив. Він заявив, що кредити будуть доступніші, коли знизиться ключова ставка. А її можна понизити тільки в умовах низької інфляції.
Поки Медведєв заспокоював депутатів, від Росстату надійшли тривожні зведення. Борги із зарплат за березень виросли на 1,168 млрд рублів (на 35,4%). Дані організацій малого бізнесу сюди не увійшли, значить, де-факто цифра ще вища. І начебто сума боргу, накопиченого за перший квартал цього року, 2015 і 2014-го, у рамках країни невелика - 4,
471 млрд. Проте лякає динаміка. Так, за минулий рік було накопичено 1,837 млрд. рублів боргу (41,1%). Виходить, що показник по заборгованості в березні (без 669 млн.) можна прирівняти до цифри за увесь 2015 рік.
Лише 1,5% затримок по зарплатах сталися через ненадходження грошей з бюджетів різних рівнів, і їх доля продовжує знижуватися. Головна причина того, що відбувається - відсутність власних коштів.
Раз немає коштів, потрібно всіх звільнити. Проте не кожен працедавець, а тим більше в нинішніх кризових умовах, наважиться на це. Якщо безробіття росте, значить, з керівництвом щось не так, викличуть на килим і розбиратимуться.
Євгеній Гонтмахер, заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин РАН, назвав глибинну причину того, що відбувається : "Наш ринок праці відрізняється допотопністю. Ефективна зайнятість населення в інших країнах супроводжується, як правило, відносно високим рівнем безробіття. При нинішніх 6% в Росії він повинен складати близько 10-15%.
Гонтмахер вважає дані по затримках зарплат у березні вже дуже поверхневими, вони мало про що говорять.
Тут важливе порівняння, скажімо, квартал до кварталу. Але якщо цей тренд збережеться, то, швидше за все, масових звільнень все одно не станеться. Зарплати стискатимуться. В деяких випадках оплачуваний робочий тиждень буде скорочений до 3-4 днів.
Головний редактор "Фінансової газети" Микола Вардуль, вважає: стрибок по затримках зарплат у березні – прояв прихованого безробіття. Та і народ наш у пошуках роботи мобільністю не відрізняється. Краще сидіти у своєму містечку і слухати обіцянки з приводу прийдешніх виплат, чим зірватися з місця у пошуках інших пропозицій. І тому є своя причина - нерозвиненість інфраструктури.
У лідерах серед тих, хто не отримав зарплату: оброблювальні виробництва (39%), будівництво (21%), транспорт (13%).
Судячи з усього, пропозиції нічого не робити, тобто не проводити структурних реформ, швидше за все приведуть до погіршення економічного стану в Росії. І криза затягнеться не на роки, а на десятиліття.
