Кілька останніх днів стрічки новин рясніють новинами з Казахстану. Протести, арешти, теракти і змови. Так само багато і версій того, що відбувається. Від кримінальних розборок до спроби зовнішньої інтервенції. Шеф-редактор “Ранку у Великому Місті” Костянтин Ігнатчук вирішив пояснити, що і чому відбувається в Казахстані.
Перше, що треба знати про події в Казахстані, так це те, що там затяжна політична криза. Хоча незмінний президент Нурсултан Назарбаєв керує країною вже 26 років, положення його хитке. І трон його розхитують ті, хто клянеться у любові та вічній дружбі.
По-перше, далеко не всі казахські клани (їх називають жузи) підтримують президента. І за владу йде запекла боротьба. Крім того, в останні роки економіка країни значно просіла, надходження від продажу газу падають, національна валюта тенге здешевіла майже вдвічі. Країною прокотилась хвиля протестів. До того ж, активізувалися ісламісти. Це що стосується внутрішніх загроз.
Ззовні теж не спокійно. Відносини з головним партнером – Росією –погіршуються. Казахстан не задоволений економічним диктатом Москви в рамках Митного союзу.
Астана не визнала анексії Криму. А тепер все більше схиляється до співпраці із Європою, США та Китаєм. Зрозуміло, що Кремль це дратує, і він намагається тиснути на Назарбаєва. Не даремно останнім часом в Росії заспівали улюблену пісеньку про утиски російськомовного населення. Тепер вже в Казахстані. В мережі почали ширитись заклики до створення Казахської Новоросії.
І от 5 червня група людей, яка назвала себе “Армією звільнення Казахстану”, напала на магазини зброї та військову частину, а наступного дня спецслужби викрили спробу державного перевороту.
Якби державний заколот вдався, ті, хто його підтримав, а можливо й організував, отримав би правителя-маріонетку. У випадку провалу, заколот хоча б відволік би увагу від подій в Актобе, де терористи влаштували криваве шоу. Але чому в Актобе? Якби вони ставили собі за мету скинути владу, як стверджували, то напад стався б у столиці. Атака ж на військову частину в обласному центрі – має сенс лише у одному випадку: якщо під виглядом захопленої зброї у псевдоповстанців раптом з’явиться цілий арсенал. Пам’ятаєте, як це було на Донбасі? Захопили терористи танк, а наступного дня у них уже було 100 танків, захопили Град – та сама історія.
А поки влада розбиралась би із заколотом у столиці, модна було б взяти під контроль значну територію і влаштувати казахський “ДНР”. А православна була б прсевдореспубліка чи ісламська – питання десяте.
Правда, ні політичний заколот ні військова операція не вийшли. Старий степовий лис Назарбаєв тому й протримався на троні так довго, що відчуває загрозу завчасно. Але тепер він точно знає, чого варті його друзі всередині країни і зовні.
Шеф-редактор “Ранку у Великому Місті” Костянтин Ігнатчук
