За кордоном

Що таке Більдербергська конференція

У Дрездені пройде Більдербергська конференція, чи обговорюватимуть там світове панування?

Теорії змови набирають популярність в світі, що стає все більш складнішим в умовах глобалізації, бо вони дають прості пояснення і рецепти, - пише Деніц Айканат на сторінках Sueddeutsche Zeitung.

Правоекстремістске НСП (Націонал-соціалістичне підпілля) - це винахід німецьких спецслужб; атаки 11 вересня були організовані американським урядом щоб спровокувати нову війну на Близькому Сході; а інверсійні сліди від літаків в небі насправді - навмисне розпилення отруйних хімікатів.

Список безглуздих ідей можна продовжити. Теорії змови набирають популярність в світі, що стає все більш складнішим в умовах глобалізації, бо вони дають прості пояснення і рецепти.

Якщо запитати прихильників теорій змов, то і на таємних зустрічах в рамках Більдербергської конференцій напевно куються плани світового панування. Або, чого доброго, Більдербергська конференція вже стала чимось на зразок світового уряду. До речі, конференція існує вже 62 роки.

Як виникла Більдербергської конференція?

Перша неформальна зустріч впливових персон зі сфери політики,

науки і ЗМІ проходила з 29 по 31 травня 1954 року в готелі De Bilderberg в Остербеці. Місце проведення засідання дало конференції її подальше найменування. Зустріч ініціював польський політик у вигнанні Йозеф Ретингер, який побачив в Західній Європі паростки антиамериканізму і захотів цьому протистояти розвитком трансатлантичних відносин.

Прихильниками ідеї стали принц Бернард і колишній бельгійському прем'єр-міністр Паульо Ван Зееланд.

Принц Бернард і Ван Зееланд встановили контакт з тодішнім керівником спецслужби ЦРУ, Уолтером Беделла Смітом, і Чарльзом Дугласом Джексоном, радником американського президента Дуайта Ейзенхауера. На першу Більдербергську конференцію в Нідерландах зібралися 50 делегатів з 11 країн Західної Європи і США.

Зустріч перетворилася згодом у щорічну, на яку не допускається громадськість, що ще більше посприяло виникненню спекуляцій і теорій змови.

Яка структура конференції?

Конференція як правило триває три дні. Публіці стає відомий лише список учасників і порядок денний з окремими її пунктами. Однак це відбувається тільки після завершення конференції.

Трансатлантичні відносини тут все ще грають велику роль: більшість учасників - з держав-членів НАТО. Але сьогодні в основному обговорюють загальні і найбільш актуальні політичні, економічні та суспільні теми.

Конференція проводиться за так званим «правилом Чатем-Хауса». Правда, учасникам дозволяється користуватися отриманою інформацією. Однак ні особистість, ні приналежність ораторів чи інших учасників не розголошуються. Немає ні офіційних рішень, ні резолюцій, ні заключної заяви. Учасникам, навпаки, розсилають протоколи зустрічей.

Зустрічі організовуються головою. Відомим головуючим з німецької сторони довгий час був головний редактор видання Zeit, Тео Зоммер. Участь здійснюється на запрошення, а членство неможливо.

Кого запрошують?

Список гостей, з одного боку, читається як рейтинг "Хто є хто в світовій економіці". Активними учасниками, наприклад, були Девід Рокфеллер і Джованні Аньєллі з клану Fiat, серед постійних гостей також представники Банку Німеччини. З іншого, запрошення отримують військові стратеги альянсу НАТО, а також члени європейських королівських родин.

Регулярно беруть участь у конференції також і німецькі політики і діячі ЗМІ, такі, як, наприклад, недавно померлий екс-канцлер Гельмут Шмідт.

У цьому році, серед інших, запрошення отримала федеральний канцлер Ангела Меркель і кілька членів кабінету міністрів Німеччини: це три федеральних міністра - Урсула фон дер Ляйен, Вольфганг Шойбле і Томас де Мезьєр. Роком раніше гостями конференції були Генрі Кіссінджер і генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг.

Що відбувається в Дрездені?

Торішня конференція пройшла в австрійському Телфсі. Цього року зустріч експертів і відповідальних за прийняття важливих рішень осіб проходить не як зазвичай, у відокремленому містечку, а в шикарному готелі Taschenbergpalais в старій частині Дрездена.

Поліція готується до масштабних заходів. У місті оголошено заборону зібрань навколо місця проведення засідання. Організовано безпольотна для дронів і інших літальних об'єктів зона. Строкатість демонстрантів ні в чому не поступається різноманітності списку іменитих запрошених осіб: "Червоний прапор/Антифαшиcτська акція", правоекстремістська НДП,

АДГ, ПЕГІДА і численні партії, групи і окремі особи оголосили про проведення двох десятків акцій протесту проти Дрезденської конференції.

За даними організаторів Більдербергської конференції, в центрі дискусії - такі теми, як міжнародна безпека, політика на ринку праці, питання фінансової і торгової сфер, а також охорона навколишнього середовища. Більш детальної інформації не буде і після опублікування пунктів порядку денного; принаймі, для зовнішнього світу.

Чому виникають теорії змови?

Секретність в конференції породжує теорію змови. Це не особливо дивно, оскільки вся зовнішня організація і сама структура зустрічі справляє таке враження, ніби вона вийшла з-під пера автора детективного роману.

"Чим менше повідомляється про певні події і чим менше про них інформації, тим більше люди схиляються до того, що мова йде про щось таємне, чого їм не слід знати", - каже німецькому інформаційному агентству DPA Єва Кимминих. 59-річний професор викладає культурологію в університеті Потстдама і займається вивченням теорій змов, які отримують популярність в наш час.

"Більдербергцям ​​приписується,

що вони прагнуть до світового панування. А це, звичайно, йде врозріз з націоналістичним ідеями, за які виступають праві угруповання, які, до речі, звинувачують і уряд США в прагненні завоювати світове панування", - каже Кимминих.

Як учасники відповідають на звинувачення

"Це неформальна група, що обговорює різні теми за зачиненими дверима, щоб полегшити проведення діалогів", - говорить Анрі де Кастро, голова організаційного комітету Більдербергської конференції. "Це не парламент і не оперативна організація, зрештою чому у цих людей не повинно бути такого ж права на приватний простір, як і у будь-якого пересічного громадянина?".

Один з тих, хто вже брав участь в конференції і отримав за це наганяй в своїй партії, - Юрген Тріттін. У 2012 році він був головою фракції «зелених» у Бундестазі.

"З точки зору культури дискусії це можна, порівняти з будь-яким заходом Фондів ім. Гайнріха Бьолля або Конрада Аденауера, або з Мюнхенською конференцією з безпеки, - говорить він. А в умови зберігати мовчання екс - "зелений" бачить тільки позитив: "Іноді має сенс вести діалоги в такому форматі".

На інших міжнародних конференціях також бувають такого роду бесіди: "Там, напевно, робиться менше світової політики, ніж на Мюнхенській конференції з безпеки або на всесвітньому економічному саміті в Давосі і вже точно менше, ніж на зустрічі глав держав і урядів G20", - стверджує Тріттін.

Народження міфів може бути пов'язано з виникненням конференції. "Більдерберг веде свої традиції ще з часів холодної війни". Організатори конференції самі також значною мірою посприяла цьому, "оскільки тривалий час проводили свої засідання в ще більш закритому форматі, ніж зараз".

Незважаючи на це: у впливових персон з Європи і Північної Америки теж досить часто немає єдиної думки. І це не секрет. І те що понад сотня можновладців за три дні прийде до спільної думки про те, як управляти цілим світом дуже малоймовірно.

Читайте ще