Які є конкретні передумови для таких порад, міністр не уточнював. За кілька днів після цього німецький міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмайєр теж озвучив ініціативу у сфері безпеки та оборони. Запасатися німцям харчами він не радив, натомість написав статтю для видання Frankfuter Allgemeine Zeitung, у якій запропонував перезавантаження контролю за звичайними озброєннями в Європі у межах діалогу з Росією. Останній треба ще, звісно, відновити. Ту саму пропозицію він озвучив і на неформальній зустрічі ОБСЄ у Потсдамі.
Згаданий Томас де Мезьєр представляє партію канцлерки Анґели Меркель — Християнсько-демократичний союз. Керманич німецького зовнішньополітичного відомства є соціал-демократом і діє він під тиском власної партії, загальна лінія якої — з Росією потрібно розмовляти й зуміти домовитися. Тому що, по-перше, новій холодній війні треба сказати рішуче «ні». Це важливий меседж для власного електорату за рік до парламентських виборів. А по-друге, дуже важливо захистити інтереси німецького бізнесу в Росії.
«Штайнмайєр апелює до традиційної політики Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН)
ще з часів канцлера ФРН Віллі Брандта (19691974) — до діалогу й зближення як єдиного інструменту подолання конфлікту. Ця ідея діалогу з Росією, про яку йдеться у статті, не менш важлива, ніж питання контролю над озброєнням. По Мінську перемовини застрягли. І він шукає шляхів поновлення діалогу з Кремлем», — пояснює Ірина Солоненко, експерт Німецького товариства зовнішньої політики.
Росія вийшла в 2007-му з Договору про звичайні збройні сили в Європі 1990 року. Поки він діяв, і СРСР та Росія як його наступниця, і країни НАТО зобов’язувалися утилізувати зайві танки, гелікоптери, БМП, військові літаки. Приписів Віденського документа ОБСЄ, який передбачає обмін військовою інформацією, Росія теж не дотримує. Зрештою, за останнє десятиліття армії почали використовувати такі види зброї, ті самі дрони, що не регулюються жодними міжнародними нормами.
Утім, досі, як наголошує Ґюстав Ґрессель, Росія використовувала такі питання виключно у власних інтересах, а не задля миру й міжнародної безпеки: «Росія робила Заходу просто жахливі пропозиції, розуміючи, що той їх відхилить. Після цього вони можуть скаржитися на «агресивні, мілітаристські США та НАТО й казати, що прагнули миру, але не мали іншого вибору, як діяти відповідно до своїх безпекових інтересів. І багато хто з «прогресивних» європейських політиків повірить у цю нісенітницю. Нині, коли Захід першим робить пропозиції та формує порядок денний, у Штайнмайєра є шанс це змінити. Він може наочно показати свої колегам із СДПН, що це саме Росія не надто зацікавлена в мирі та роззброєнні».
Франк-Вальтер Штайнмайєр наголошує на тому, що навіть «через найглибші рови треба намагатися перекинути мости». Але чи можливо їх перекинути через прірву?
