Європейський суд з прав людини не підтримав скаргу турецької судді, яка опротестувала її звільнення після спроби державного перевороту у країні. Суддя, зокрема, посилалася на статтю 6 (право на справедливий судовий розгляд) і статті 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Європейської конвенції з прав людини, заявляючи що у неї не було доступу до суду і не було ефективних засобів правового захисту для відстоювання своїх прав. Суд відхилив клопотання судді, прийшовши до висновку, що вона не використала всі наявні національні засоби правового захисту. Суд встановив, що суддя, відповідно до законодавчого декрету № 6851 (прийнятого 2 січня 2017 року), могла оскаржити своє звільнення у Верховному Адміністративному суді. Рішення Верховного адміністративного суду відповідно може бути оскаржене Конституційному суді. І після цього, у разі необхідності, суддя може подати скаргу до ЄСПЛ на основі Європейської конвенції з прав людини. Водночас, суд зазначив, що його рішення не виключає повторний розгляд питання.